Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Харків 1929. 4 випуски <g/> . </p>
doc#81 Воєнних дій у Харкові не було <g/> , і місто перейшло через зміни влади µвалтовно не ушкоджене — на відміну <g/> , приміром <g/> , від Києва <g/> .
doc#93 А в липні того ж року до Харкова заїхав — він у всьому змагався з театром Марджанішвілі — Перший державний національний театр Грузії ім <g/> .
doc#29 Згодом <g/> , 1925 р. <g/> , його переведено до Харкова <g/> , і він став театром всеукраїнським <g/> .
doc#81 <p> Кому ще добре — звичайно <g/> , дуже релятивно добре — жилося в піднімецькому Харкові <g/> , крім людей <g/> , що працювали на німців <g/> ?
doc#81 Адже й бої під Харковом можна було б назвати боями на новоград-волинському напрямі <g/> , якщо якийсь маніяк у штабі мріяв про те <g/> , щоб таки пробитися до того міста <g/> , як не тепер <g/> , то в четвер <g/> .
doc#95 А здавалося б <g/> , що це так просто й легко <g/> ! </p><p> ХАРКІВ <g/> : ПОДОРОЖНІ ВРАЖЕННЯ І ЗАКЛИК </p><p> Коли я вже лаштувався вирушати до Києва на конгрес Міжнародної асоціяції україністів <g/> , я одержав запрошення приїхати з двох інших українських міст — Харкова й Львова <g/> .
doc#81 Він мав у Харкові невеличку фабрику лез для бритов <g/> .
doc#72 У хронологічному порядку були це <g/> : “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , ч. 1 ( <g/> Київ 1883 <g/> ) і “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , ч. 2 ( <g/> Київ 1884 <g/> ) — укладені М. Старицьким <g/> ; “ <g/> Нива <g/> ” ( <g/> Одеса 1885 <g/> ) — під редакцією М. Боровського і Д. Марковича <g/> ; “ <g/> Степ <g/> ” ( <g/> Херсон 1886 <g/> ) — упорядник Д. Маркович та інші <g/> ; “ <g/> Складка <g/> ” <g/> , 1 ( <g/> Харків 1887 <g/> ) і “ <g/> Складка <g/> ” <g/> , 2 ( <g/> Харків 1893 <g/> ) — спорудив В. Олександрів <g/> ; “ <g/> Складка <g/> " <g/> , 3 ( <g/> Харків 1896 <g/> ) і “ <g/> Складка <g/> ” <g/> , 4 ( <g/> Харків 1897 <g/> ) </p><p> — спорудив К. Білиловський <g/> ; “ <g/> Хутір <g/> ” ( <g/> Кобеляки 1891 <g/> ) — зібрав Т. Калениченко <g/> ; “ <g/> Проліски <g/> ” ( <g/> Одеса 1893 <g/> ) <g/> ; “ <g/> Вірна пара та інше <g/> ” ( <g/> Чернігів 1895 <g/> ) — видав Б. Грінченко <g/> ; “ <g/> Криничка <g/> ” ( <g/> Чернігів 1896 <g/> ) — зібрав Б. Грінченко <g/> ; “ <g/> Мати <g/> ” ( <g/> Київ 1896 <g/> ) </p><p> — зладив Ол <g/> .
doc#81 Конфлікт Курбас — Харків не розв'язано <g/> .
doc#81 1942 року від літа в Харкові пожвавилася дещо торгівля на базарах <g/> , і навіть відкрилося кілька крамничок і ресторанів <g/> , куди звичайно таким <g/> , як я <g/> , не було ходу <g/> , бо не на наші гроші було це <g/> .
doc#81 Малим мене возили з Ломжі до Харкова <g/> , з Харкова на Полтавщину <g/> .
doc#81 <p> У Харкові оповідали і вірили <g/> , що в роки громадянської війни Білецький був серед тих <g/> , хто вітав армію Денікіна <g/> .
doc#0 До Харкова поранених не везли <g/> , вони гинули далі на захід <g/> , тільки хвилі цивільних утікачів <g/> , особливо євреїв <g/> , безглуздих у своїх хутрах у липневі спеки <g/> , приносили до нібито мирного міста воєнну тривогу й приреченість живих <g/> . </p>
doc#81 — років у Харкові <g/> , роки географічної стабільности при політичній мінливості <g/> , тепер починалися інші — спроба політичної стабільности ціною мандрів <g/> , ціною територіяльних змін <g/> .
doc#81 Провінційний <g/> , запорошений <g/> , брудний мій Харків усе таки мав хай обмежені зв'язки з зовнішнім світом <g/> , мав мініятурні колонії <g/> , німців <g/> , поляків <g/> , ще менші французів <g/> , бельгійців ( <g/> про власників фабрик і заводів уже була тут мова <g/> ) <g/> .
doc#81 До того ж Дядька Тараса наївно потрактовано як позитивний персонаж <g/> ; загально-світоглядовий плян п'єси не розкрито <g/> , а натяки на українізацію в Харкові п'ятнадцять років тому не звучали в воєнному Львові <g/> .
doc#81 <p> Але лінія суцільної трагедії накреслилася в творчості Курбаса щонайменше в його київський період — трагедія розриву людини зі своєю клясою ( <g/> « <g/> Газ <g/> » Ґеорµа Кайзера <g/> ) <g/> , трагедія отрути владою ( <g/> « <g/> Макбет <g/> » Шекспіра — історія Сталіна avant la lettre <g/> ) <g/> , трагедія української селянської Жакерії ( <g/> « <g/> Гайдамаки <g/> » Шевченка <g/> ) <g/> , — все це я бачив під час першого приїзду « <g/> Березоля <g/> » до Харкова в половині двадцятих років ( <g/> і глядачем я був не байдужим <g/> , а захопленим <g/> ) <g/> . </p>
doc#87 Тепер Хвильовий проголошує третій Харків <g/> : символ українського урбанізму <g/> .
doc#95 писати <g/> . І про яку культуру <g/> . </p><p> Тичина схопив цю ситуацію в своїй поезії про Харків <g/> : </p><p> Харків <g/> , Харків <g/> , де твоє обличчя <g/> ? </p><p> до кого твій клич <g/> ? </p><p> Угруз