Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Наскрізь <g/> , здавалося б <g/> , лірична згадка-мрія про рідну Волинь обминає « <g/> я <g/> » <g/> , заступаючи його безособовим реченням <g/> , а настрій відтворюється не описом почуттів <g/> , а описом вимріяної поведінки <g/> : </p><p> Якби злетіти пташкою понад дерева </p><p> туди <g/> !
doc#9 Коли не згадувати про ранньокнязівські часи з їх черговими завоюваннями і втратами « <g/> червенських городів <g/> » <g/> , Галичина то відокремлювалася цілком від інших українських земель <g/> , то об'єднувалася з Волинню <g/> , то з усім Правобережжям <g/> , але власне тільки в роки 1569— 1648 входила в одне політичне ціле з усіма українськими територіями <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , позначка Б. Грінченка часто вказує на західноукраїнську сферу вживання якого-небудь слова <g/> , але не уточнює цього загального поняття так <g/> , щоб ми могли чітко виявити <g/> , чи йде про Галичину саму по собі або в комплексі з іншими західноукраїнськими землями <g/> , чи <g/> , може <g/> , тільки про Волинь або позагалицьке Поділля <g/> . </p>
doc#9 Це безперечна неточність <g/> , але вона не здається надто загрозливою <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що історично справді чимало подільських впливів на літературну мову йшло не безпосередньо з суміжного з Київщиною Поділля <g/> , а через посередництво Львова <g/> ; по-друге <g/> , тому <g/> , що Волинь <g/> , хоч і має дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки має більше спільного з нею <g/> , ніж розташовані далі на схід або на північ українські землі <g/> .
doc#9 <p> Наступний період становлять роки 1920—1939 <g/> , коли большевизм спорудив і підтримував мур між Галичиною ( <g/> з Волинню і Холмщиною <g/> ) з одного боку і рештою українських земель з другого боку <g/> , а все-таки галицькі впливи просочувалися <g/> , особливо в процесі « <g/> українізації <g/> » <g/> .
doc#9 Правда <g/> , Олена Пчілка говорить тут увесь час про Волинь і не згадує зовсім про Галичину <g/> , але ми маємо повне право розглянути всі її міркування й на Галичину <g/> .
doc#9 З особливостей у синтаксичних зв'язках відзначу тут <g/> : дієслово боліти зі знахідним відмінком об'єкта ( <g/> « <g/> Тоді мене дуже боліло <g/> » — « <g/> Прощання <g/> » <g/> , XI <g/> , 169 <g/> ; це явище спільне для Галичини і Волині <g/> ) <g/> ; красти з давальним відмінком особи ( <g/> « <g/> Краде людям сонечко веселе <g/> » — « <g/> Дим <g/> » <g/> , II <g/> , 112 <g/> ; Волинь <g/> , здається <g/> , має красти з прийменником у з родовим відмінком <g/> ) <g/> ; узброїтися з прийменником у зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Я узброєна в свою ненависть <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 124 <g/> ) <g/> ; дозволити з підрядним реченням зі сполучником щоб ( <g/> « <g/> Дозвольте <g/> , щоб я сам поклав сі перли <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#24 Навпаки <g/> , « <g/> Місто <g/> » Валеріяна Підмогильного <g/> , « <g/> Майстер корабля <g/> » Юрія Яновського <g/> , « <g/> Волинь <g/> » Уласа Самчука тяжіли до вивершености <g/> , до виразної структурности <g/> .
doc#72 Варто відзначити <g/> , що члени урядових та інших делеґацій <g/> , які відвідували Галичину <g/> , Волинь і Буковину <g/> , зверталися до місцевих людей по-українському ( <g/> але рідко вживали української мови між собою <g/> ) <g/> .
doc#72 У травні 1919 року Польща захопила Підляшшя <g/> , Холмщину <g/> , українське Полісся й західну Волинь <g/> , а в липні того ж року довершила окупацію Галичини <g/> .
doc#72 Волинь <g/> , Полісся і Холмщина з Підляшшям кожне опинилось у дещо відмінному становищі <g/> .
doc#72 Волинь і Полісся з Підляшшям вислали 20 послів до Сейму і 6 до Сенату ( <g/> там таки <g/> , 149 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Волков Ф. </p><p> Вовчок Марко — 21 <g/> , 172 Воєнський Константин — 32 Возняк М. — 149,150 </p><p> Волинська губерня — 58 Волинське воєвідство— 141 Волинь — 133-135 <g/> , 139 <g/> , 142 <g/> , </p><p> 143,144,146,147,169 Волков Ф. — 11 Волконский А. —163 Волошин Августин — 26 <g/> , 157 <g/> , 160 <g/> , 161 <g/> , 167 “ <g/> Воля <g/> ” ( <g/> Відень <g/> ) —148 “ <g/> Воля <g/> ” ( <g/> Львів <g/> ) — 17 <g/> , 23 Вороний Микола — 12 <g/> , ЗО <g/> , 55 <g/> , 86 <g/> , 99 </p><p> Вороніж — 89 Вороніжчина — 59 <g/> , 63 Воронізька область —169 “ <g/> Вперед <g/> ” —164 </p><p> Гайсин — 94 “ <g/> Галичанин <g/> ” —16 Галичина —15-20,23-28,33,36 <g/> , 44,48-51,53 <g/> , 54 <g/> , 56 <g/> , 67- 69 <g/> , 108 <g/> , 123 <g/> , 133-135 <g/> , 139 <g/> , 142 <g/> ,
doc#72 Шевченка <g/> ” — 17 “ <g/> Записки Українського наукового товариства в Києві <g/> ” — 35 <g/> , 40 <g/> , </p><p> 51 </p><p> Запоріжжя —17 <g/> , 99 “ <g/> Запорожжя <g/> " — 34 “ <g/> Засів <g/> ” — 35 <g/> , 51 </p><p> Затонський Володимир — 71,72 <g/> , 75 <g/> , 77 <g/> , 83 <g/> , 93 <g/> , 96 <g/> , 102 <g/> , 114 <g/> , 118-120 <g/> , 122 <g/> , 130 Захід — 89 <g/> , 131 Західна Волинь — 60 Західна Галичина — 19 Західна Европа — 9 <g/> , 69 Західна Польща — 144 Західна Україна — 107,133,137 <g/> , 139 <g/> , 147 <g/> , 149 </p><p> Західне Закарпаття —157 “ <g/> Західня Україна <g/> ” — 96 <g/> , 106 Зборовський І. — 127 Збруч —49 <g/> , 60 <g/> , 61 <g/> , 68 “ <g/> Зеркало <g/> ” — 17 Зеров Микола —111 Зілинський І. — 149 <g/> , 151 Зінов'єв Г. — 75 <g/> , 91 “ <g/> З-над хмар і з долин <g/> ” — 12 Знаєнко Мирослава —10 “ <g/> Знамя коммунизма <g/> ” —121 “ <g/> Знання <g/> ” — 81 Зоркий Н. —163 “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> Дніпропетровськ <g/> )