Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Згадувався гострий віршик Василя Курочкіна <g/> : </p><p> Осторожность <g/> , осторожность <g/> , </p><p> Осторожность <g/> , господа <g/> , </p><p> Патриот из патриотов <g/> , </p><p> Господин Искариотов Приближается сюда <g/> . </p>
doc#0 Василь Сімович <g/> , любовно називаний дядя Вася <g/> , мав широкі впливи в українських колах Львова <g/> , у демократичних обставинах міг би <g/> , може <g/> , кандидатувати на президента <g/> , але був занадто порядний для такої посади <g/> .
doc#0 Найціннішим надбанням був Віктор Петров <g/> , науковець справді над- рядний <g/> , отже <g/> , черга доходила тепер до Н. З інститутом і його книгозбірнею був зв'язаний ще Василь Масютин <g/> , ґравер і німецькомовний письменник <g/> .
doc#0 Це були він сам <g/> , Іван Майстренко — многолітній боротьбіст — лівий антинацист <g/> , після його приїзду — Н. Молодші <g/> , звичайно <g/> , поети-початківці ( <g/> і <g/> , мабуть <g/> , екс-комсомольці <g/> , яких Довгаль витяг із рабства — Василь Онуфрієнко з жінкою Марусею <g/> , Всеволод Біленко <g/> ) <g/> , таких прав не дістали <g/> , їхня праця була технічна <g/> .
doc#2 Василь Барка знайшов у її творчості « <g/> погляд з яким діти приходять від незнаного нам янгольського поля 1 знаходять наш світ новим <g/> , свіжим <g/> , цікавим <g/> » <g/> .
doc#4 Так я зробив <g/> , писавши про Олену Телігу ( <g/> « <g/> Без металевих слів і без зідхань даремних <g/> » <g/> ) <g/> , про Василя Стуса ( <g/> « <g/> Трунок і трутизна <g/> » <g/> ) <g/> , так зробив Юрій Лавріненко <g/> , писавши про Оксану Лятуринську ( <g/> « <g/> Князівна <g/> , що обходить шатра <g/> » <g/> ) і десятки інших <g/> .
doc#6 <p> Біографії Шевченка і Василя Курилика далеко не тотожні <g/> .
doc#6 <p> Виходень з суспільного споду — його батько <g/> , людина з трирічною освітою <g/> , невсипущою гіркою працею своєю й усієї родини вибився на розмірно заможного фармера <g/> , хоч починав з нічого <g/> , коли дев'ятнадцятирічним юнаком — чотири роки перед народженням Василя — прибув з румунської тоді Буковини ( <g/> 1923 <g/> ) на західноканадські прерії <g/> , — молодший Курилик на гребені хвилі мистецького успіху задовольнявся малим <g/> .
doc#9 У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося по-києво-полтавськи <g/> ) <g/> , а через дорогу <g/> , в домі <g/> , наприклад <g/> , Василя Сімовича <g/> , або в книгозбірні НТШ тощо це саме роблено « <g/> по-львівськи <g/> » <g/> .
doc#9 <p> Я порадився з Василем Івановичем ( <g/> так він волів <g/> , щоб ми <g/> , « <g/> наддніпрянці <g/> » — хоч ніколи над Дніпром я не жив <g/> , — його звали <g/> ) Сімовичем <g/> .
doc#9 ) </p><p> Відразу я занурився в працю над своєю <g/> , як ми казали <g/> , « <g/> Галичиною <g/> » <g/> , і це були також місяці мого безнастанного спілкування з Василем Івановичем ( <g/> а поза очі ми його звичайно звали ще « <g/> дядя Вася <g/> » <g/> ) <g/> , Кілька разів на тиждень я забігав до нього <g/> , ділився своїми знахідками і відкриттями <g/> , вислуховував його поради <g/> , завжди дорогоцінні <g/> , обговорював свої сумніви <g/> .
doc#9 Найяскравіше своє кредо в цьому дусі висловили Василь Мова ( <g/> Лиманський <g/> ) і Олена Пчілка <g/> . </p>
doc#9 <p> Василь Мова — призабута постать <g/> , яка одначе має всі права на те <g/> , щоб посісти в історії нашої літератури й літературної мови другої половини XIX ст <g/> .
doc#9 А. Ніковський <g/> , перередаговуючи й ґрунтовно поширюючи словник Б. Грінченка до нового видання <g/> , так деклярує своє кредо щодо галицьких мовних елементів <g/> : « <g/> Особливу увагу редакція звернула на групу галицьких письменників і брала лексичний та фразеологічний матеріял з Івана Франка <g/> , Тимофія Бордуляка <g/> , Богдана Лепкого <g/> , Василя Стефаника <g/> , Марка Черемшини <g/> .
doc#10 Василь Сімович <g/> .
doc#10 Саме це відзначив у своїй ( <g/> непідписаній <g/> ) передмові до четвертого видання ( <g/> 5 <g/> ) Василь Сімович <g/> , писавший <g/> , що в цій книзі “ <g/> дещо <g/> …
doc#10 Слушно характеризував Василь Сімович Курило як “ <g/> одного з найкращих українських лінгвістів новіших часів <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 3 <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : Василь Мова-Лиманський <g/> ; </p><p> б <g/> ) в чужомовних власних назвах при частках і складаних назвах <g/> , напр <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Василь Мова <g/> , « <g/> Козачий кістяк <g/> » <g/> ) </p><p> Вибухи сміху блискучого <g/> , </p><p> Гамір <g/> , музика і рух – </p><p> Відгомін міста гнітючого </p><p> В прірву стрімку неминучого </p><p> Пхає знеможений дух <g/> . </p>
doc#15 129 <g/> ) КУРПІТА <g/> , Теодор </p><p> ( <g/> 1913-1974 <g/> ) 84 ЛЕ ( <g/> Мойся <g/> ) <g/> , Іван ( <g/> 1895-1978 <g/> ) </p><p> 80 <g/> , 83 <g/> , 85 ЛЕВИЦЬКИЙ ( <g/> СОФРОНІВ <g/> ) <g/> , ВАСИЛЬ </p><p> ( <g/> 1899-1975 <g/> ) 65 ЛЕВИЦЬКИЙ <g/> , Модест ( <g/> 1866-1932 <g/> ) 65 ЛЕВИЦЬКИЙ <g/> , Орест ( <g/> 1848-1922 <g/> ) 65 ЛЕЗІН <g/> , Борис Борис Лезин ( <g/> 1880-1942 <g/> ) 87 ЛЕПКИЙ <g/> , Богдан ( <g/> 1872-1941 <g/> ) 54 ( <g/> прим <g/> .