Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 Такий є механізм задубіння <g/> » ( <g/> с. 45 <g/> ) <g/> ; « <g/> Коли наш партнер у дискусії не дбає за те <g/> , щоб дотримуватися правди <g/> , коли він не має волі до правди <g/> , він духовний варвар <g/> .
doc#27 У старому віці такі настрої посилюються <g/> : « <g/> Ми народ незгідний <g/> ; ми на- слідники тих розбишак <g/> , з котрих наробили собі героїв чести і общого добра <g/> ; ми варвари <g/> ; наші задуми і почуття вельми мізерні <g/> » ( <g/> до Барвінського <g/> , 1881 <g/> ) <g/> ; « <g/> Люд у тутешній Україні послі польщизни <g/> , козаччини і Московщини гайдамацтвує так <g/> , що не дав мені ні захиститись канавою й трояновським валом <g/> , ні обсадитись деревом <g/> .
doc#28 Він почуває себе в « <g/> убогому <g/> , дикому краю <g/> » <g/> , де « <g/> варвари довкола <g/> » <g/> , де в усе святе « <g/> вривається сармат і все руйнує вкрай <g/> » ( <g/> « <g/> Овідій <g/> » <g/> ) <g/> , серед « <g/> орд скитів-дикунів <g/> » ( <g/> « <g/> Під кровом <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#80 На своїй батьківщині вони були як Овідій у дикому дакійському засланні <g/> : </p><p> В краю <g/> , де цілий рік цегода та зима <g/> , </p><p> Та моря тужний рев <g/> , та варвари довкола <g/> … </p>
doc#81 У попередньому тексті я писав про те <g/> , як Поліщук дістав донос від Варвари Столяренко про моє неприпустиме <g/> , вороже « <g/> соціяльне походження <g/> » і не дав йому ходу <g/> .