Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 <p> Виходень з суспільного споду — його батько <g/> , людина з трирічною освітою <g/> , невсипущою гіркою працею своєю й усієї родини вибився на розмірно заможного фармера <g/> , хоч починав з нічого <g/> , коли дев'ятнадцятирічним юнаком — чотири роки перед народженням Василя — прибув з румунської тоді Буковини ( <g/> 1923 <g/> ) на західноканадські прерії <g/> , — молодший Курилик на гребені хвилі мистецького успіху задовольнявся малим <g/> .
doc#6 <p> Він глибоко коренився в провінційності української Буковини ( <g/> яку він знав через українських піонерів у Канаді <g/> ) і канадської Манітоби <g/> , але він належав і до модерного урбаністичного світу <g/> .
doc#9 — Частина великої України-Руси — така сама частина <g/> , як Буковина <g/> , Київщина <g/> , Полтавщина <g/> , Херсонщина <g/> » <g/> , — і робив з цього висновок <g/> : « <g/> Язика галицько-руського не може бути <g/> , як не може бути язика херсонсько-руського <g/> »1i <g/> . </p>
doc#9 <p> У грудні 1904 р. у Львові відбувся другий партійний з'їзд РУП2. Ще важливіше <g/> , що в Галичині й Буковині скупчувалася майже вся видавнича діяльність РУП <g/> .
doc#25 Відомості його про окремі говірки часто недостатні <g/> , особливо щодо говірок Галичини <g/> , Буковини й Закарпаття <g/> , але завжди ґрунтовні на фактах <g/> .
doc#27 Але центральними тематичними компонентами в кореспонденції Кулішевій було інше <g/> : його творчі пляни <g/> , а далі — загальна концепція української літератури й культури <g/> , загальна концепція української історії <g/> , місце української нації супроти росіян і супроти поляків <g/> , взаємини підросійської України з Галичиною й Буковиною і виховання української людини <g/> .
doc#40 <p> В говірках прикметникова відміна зазнала ще більших спрощень <g/> , наприклад <g/> , на Херсонщині і в Буковині здебільшого давальний і місцевий відмінки однини жіночого роду кінчаються не на -ім <g/> , а на -і <g/> , як іменники ( <g/> на сині хустці <g/> ) тощо <g/> . </p>
doc#40 Середнє л <g/> , характеристичне для Полтавщини <g/> , Буковини <g/> , частково — Полісся й Закарпаття <g/> , вимовляється так <g/> , що кінчик язика впирається в ясна або в передній край твердого піднебіння <g/> , а сам язик приймає ввігнуту форму <g/> , так що видихове повітря проходить уздовж боків ( <g/> або одного боку <g/> ) язика <g/> .
doc#72 Приблизно 85% українців <g/> , що жили на території <g/> , яка належала до Росії <g/> , перебували в найгіршому становищі <g/> ; коло 13% у Східній Галичині й Буковині <g/> , приєднаній до Австрії <g/> , втішалися порівняно набагато кращими умовами <g/> ; решта 2% <g/> , на Закарпатті <g/> , жили в обставинах <g/> , ближчих до обставин на підросійській Україні <g/> .
doc#72 ( <g/> Леся Українка писала 1900 р. про Буковину <g/> : “ <g/> Главный город этой провинции Черновцы интересен для малороссов в том отношении <g/> , что он является единственным значительным европейским городом <g/> , где малорусский язык принят повсюду <g/> , в домах и на улице <g/> , как langue parlee <g/> ” [ <g/> Леся Українка 128 — посереднє свідчення про стан у Києві <g/> , Одесі і т. д. <g/> ] <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> В Галичині й на Буковині <g/> , що належали до Австрії <g/> , діяла відносно ліберальна конституція 21 грудня 1867 р. ( <g/> ще більше пом'якшена пізнішими додатками <g/> , особливо в 1907 р. <g/> ) <g/> .
doc#72 На Буковині українці складали абсолютну більшість на півночі <g/> , тоді як румуни переважали на півдні <g/> , але й тут <g/> , коли йшлося про суспільну структуру <g/> , українці в основному належали до нижчих кляс <g/> ; щоправда традиція соціяльного й культурного панування іншого народу над українцями не була тут такою цупкою <g/> , як у Галичині <g/> , а українсько-румунська двомовність серед освічених прошарків не така розповсюджена <g/> .
doc#72 <p> Буковина 1900 р. мала шість періодичних видань <g/> : “ <g/> Буковина <g/> ” ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , орган народовців <g/> , що тоді виходила тричі на тиждень <g/> ; “ <g/> Руска рада “ ( <g/> 1898 <g/> ) <g/> , орган Української націонал-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Буковински ведомости <g/> ” ( <g/> 1895 <g/> ) <g/> , москвофільський тижневик <g/> ; “ <g/> Православная Буковина <g/> ” ( <g/> 1893 <g/> ) <g/> , двотижневик <g/> , і “ <g/> Народный ВЕСТНИК <g/> ” ( <g/> 1899 <g/> ) <g/> , місячник <g/> , органи москвофілів <g/> ; та “ <g/> Добрі ради <g/> ” ( <g/> 1889 <g/> ) <g/> , місячник “ <g/> для господарства <g/> , домівства і забави <g/> ” <g/> .
doc#72 <p> Буковина 1900 р. мала шість періодичних видань <g/> : “ <g/> Буковина <g/> ” ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , орган народовців <g/> , що тоді виходила тричі на тиждень <g/> ; “ <g/> Руска рада “ ( <g/> 1898 <g/> ) <g/> , орган Української націонал-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Буковински ведомости <g/> ” ( <g/> 1895 <g/> ) <g/> , москвофільський тижневик <g/> ; “ <g/> Православная Буковина <g/> ” ( <g/> 1893 <g/> ) <g/> , двотижневик <g/> , і “ <g/> Народный ВЕСТНИК <g/> ” ( <g/> 1899 <g/> ) <g/> , місячник <g/> , органи москвофілів <g/> ; та “ <g/> Добрі ради <g/> ” ( <g/> 1889 <g/> ) <g/> , місячник “ <g/> для господарства <g/> , домівства і забави <g/> ” <g/> .
doc#72 <p> Буковина 1900 р. мала шість періодичних видань <g/> : “ <g/> Буковина <g/> ” ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , орган народовців <g/> , що тоді виходила тричі на тиждень <g/> ; “ <g/> Руска рада “ ( <g/> 1898 <g/> ) <g/> , орган Української націонал-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Буковински ведомости <g/> ” ( <g/> 1895 <g/> ) <g/> , москвофільський тижневик <g/> ; “ <g/> Православная Буковина <g/> ” ( <g/> 1893 <g/> ) <g/> , двотижневик <g/> , і “ <g/> Народный ВЕСТНИК <g/> ” ( <g/> 1899 <g/> ) <g/> , місячник <g/> , органи москвофілів <g/> ; та “ <g/> Добрі ради <g/> ” ( <g/> 1889 <g/> ) <g/> , місячник “ <g/> для господарства <g/> , домівства і забави <g/> ” <g/> .
doc#72 “ <g/> Діло <g/> ” у перший рік існування ( <g/> 1880 <g/> ) мало <g/> , як подають <g/> , 600 передплатників ( <g/> Животко 68 <g/> ) <g/> ; “ <g/> Літературно-науковий вісник <g/> ” у перший рік — 799 <g/> , з яких 625 жили в Галичині <g/> , 32 в Буковині <g/> , а 101 на підросійській Україні <g/> ; за соціальним станом серед передплатників “ <g/> Діла <g/> ” 1900 р. було 173 священики і 142 вчителі ( <g/> Животко 68 <g/> , 78 <g/> ) <g/> .
doc#72 Але якщо розглядати її саму в собі <g/> , то преса в Галичині <g/> , а особливо на Буковині <g/> , була недорозвинена — партійне розгалуження тільки починало окреслюватися <g/> , спеціялізація не досить чітка <g/> .
doc#72 Шевченка <g/> ” та “ <g/> Буковина <g/> ” <g/> .
doc#72 <p> На Буковині 1896 р. була 131 українська початкова школа та 34 двомовних ( <g/> українсько-німецьких і українсько-румунських <g/> ) із загального числа 335 ( <g/> Квіт- ковський 663 <g/> ) і лише одна гімназія ( <g/> у Чернівцях <g/> , з 1896 р. <g/> ; по інших гімназіях українську мову викладали як предмет <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Завдяки особливій становій структурі українського населення в Галичині й на Буковині <g/> , однією з найвпливовіших груп суспільства було духовенство <g/> : греко-католицьке в Галичині <g/> , православне на Буковині <g/> .