This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | " <g/> 129. </p><p> В новій літературі такі випадки трапляються дуже рідко <g/> , але все таки трапляються <g/> : </p><p> Люди жнуть або косять <g/> , а її Андрій йде стежкою <g/> , ремінна торба через </p><p> плече <g/> , бриль на потилиці і ціпком вимахує <g/> . </p> |
doc#15 | 134 <g/> ) <g/> , 80 <g/> , 83-85 <g/> , ЛЕСКОВ <g/> , Ніколай Николай Лесков ( <g/> 1831-1895 <g/> ) 48 Ломоносов <g/> , Міхайло Михайло Ломоносов ( <g/> 1711-1765 <g/> ) 55,92 Лось <g/> , Ян </p><p> Jan Łoś ( <g/> 1860-1928 <g/> ) 29-30 </p><p> МАЛАНЮК <g/> , ЄВГЕН ( <g/> 1897-1968 <g/> ) </p><p> 72,84 МАЛЕЦЬКИЙ <g/> , АНТОНІ Antoni Małecki ( <g/> 1821-1913 <g/> ) 25 МАЛИШКО <g/> , Андрій ( <g/> 1912-1970 <g/> ) </p><p> 60 <g/> , 65 <g/> , 67 <g/> , 83-84 МАРЕТІЧ <g/> , Томіслав Tomislav Maretić ( <g/> 1854-1938 <g/> ) 25 МАРР <g/> , Ніколай </p><p> Николай Марр ( <g/> 1864-1934 <g/> ) 77 ( <g/> прим <g/> . |
doc#18 | Андрій Музичка про Мілтонові поеми ( <g/> 1927 <g/> ) <g/> . |
doc#22 | <p> Андрій Малишко — єдиний поет з покоління <g/> , що почало писати в тридцятих роках <g/> , себто в епоху Сталіна <g/> . |
doc#31 | Речник режиму Андрій Хвиля назвав шлях Хвильового шляхом « <g/> від ухилу у прірву <g/> » <g/> . |
doc#32 | Ними стали двоє молодих людей з Канади — Роман Ващук і Андрій Винницький <g/> . |
doc#38 | В поодиноких статтях наближалися до цього Андрій Ніковський ( <g/> напр <g/> . |
doc#38 | А дарма <g/> , бо роль Андрія Хвилі визначалася не логічністю чи оригінальністю його поглядів і не його культурним рівнем <g/> , що його не порівняти ні з рівнем Хвильового <g/> , ні навіть Скрипника <g/> , — але його роль <g/> , що була чимсь середнім між офіційним прокурором і нацькованим муциком- упольовником і <g/> , можливо <g/> , навіть в ім'я врятування бодай етнографічної своєрідносте української культури <g/> . </p> |
doc#40 | Наприклад <g/> , у ранньому оповіданні М. Коцюбинського « <g/> Андрій Соловейко <g/> » знаходимо багато подільських діалектних особливостей <g/> , як от <g/> : « <g/> A я <g/> , люди добрі <g/> , щоб залагодити свою вину перед вами і для того <g/> , що мені довг мій велить <g/> , завше готовий помогти кожному з вас <g/> , чим можу <g/> , готовий бути братом <g/> , щирим порайчиком« <g/> . |
doc#40 | : « <g/> Був у неї Андрій — цілий вік гризлася з ним <g/> , а тепер нема вже й Андрія <g/> » ( <g/> Коц <g/> . |
doc#40 | : « <g/> Був у неї Андрій — цілий вік гризлася з ним <g/> , а тепер нема вже й Андрія <g/> » ( <g/> Коц <g/> . |
doc#40 | Як видно вже з цих прикладів <g/> , назва поняття <g/> , чиє існування заперечується <g/> , в безособових заперечних реченнях стоїть у родовому відмінку ( <g/> Андрія <g/> , борця <g/> , гніву <g/> ) <g/> . </p> |
doc#40 | — Андрій <g/> » ( <g/> М. Кул <g/> . |
doc#40 | : « <g/> Андрій з Болохова держав у лівій жмені стяг <g/> , розшитий тризубом <g/> » ( <g/> Гринев <g/> . |
doc#40 | Наприклад <g/> , у « <g/> Фата морґана <g/> » М. Коцюбинського такі яскраві постаті <g/> , як Маланка і Андрій Волики або Хома Ґудзь мають багаті партії прямої мови <g/> . |
doc#40 | Це явище можна простежити тільки на дещо більшому уривку <g/> ; для зручности аналізи ми перенумерували речення <g/> , зазначивши число після кожного в дужках <g/> : </p><p> « <g/> Андрій поспішавсь додому ( <g/> 1 <g/> ) <g/> . |
doc#40 | <p> Читачеві ясно <g/> , що перші речення належать до авторської оповіді <g/> , і так само ясно — як через вияв своєрідного ходу думок <g/> , так і через мовні особливості ( <g/> бач <g/> , йому — 22 <g/> ; пане доброди єю — 21 <g/> ; вас — 18 <g/> ; оден — 17 <g/> ; — що в кінці думки Андрія Волика подано прямою мовою <g/> . |
doc#40 | Такого ще й не було <g/> , відколи Андрій рибу ловить <g/> ! |
doc#40 | Але замість ти скрізь ужито він <g/> , замість звертання Андрію — підмета Андрій <g/> . |
doc#40 | Але замість ти скрізь ужито він <g/> , замість звертання Андрію — підмета Андрій <g/> . |