Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 І тільки його скепсис <g/> , скепсис Анатоля Франса <g/> , підносить його над усім тим дрібним <g/> , що оточувало його за життя і оточує після смерти <g/> .
doc#33 Епіграф до книжки <g/> , взятий з Анатоля Франса <g/> , питає <g/> : « <g/> Як можна бути вільним <g/> , Евкріте <g/> , коли маєш тіло <g/> ?
doc#41 Звичайно передусім називають Анатоля Франса <g/> .
doc#41 У Анатоля Франса парадокси і вчені міркування звичайно належать дійовим особам <g/> , а сам автор воліє дотримуватися традиційної для реалістичної прози кінця XIX ст <g/> .
doc#72 Так “ <g/> Revue des deux mondes <g/> ” надрукував у серії “ <g/> L'empire des tsars et les russes <g/> ” статтю Анатоля Леруа-Больє ( <g/> Leroy Beaulieux <g/> ) “”La presse et la cencure <g/> ” ( <g/> том 37 <g/> , ст <g/> .
doc#72 — 49 Лебедь Дмитро—83,93,102,121 Левинський В. — 71 <g/> , 74 Левицький Володимир — 150 Левицький Кость — 150 Левицький Модест — 51,53,148 Левицький Парфеній — 40 Лейтес А. — 80 <g/> , 81 <g/> , 87 Лемківщина — 141 <g/> , 143 <g/> , 169 </p><p> Лемков —119 “ <g/> Ленинский сборник <g/> ” — 45 Ленін В. —42 <g/> , 44,71-72,77,119 <g/> , 124-126 <g/> , 133 Ленінград — 115 Леонтович Володимир — 14 <g/> , 35 Леруа-Больє ( <g/> Leroy-Beaulieux <g/> ) Анатоль —12 Лизогуб Ф. — 62 Липківський Василь —101 Лисавет ( <g/> Кіровоград <g/> ) — 15 Лисенки —16 Лисенхо Мтолз —28 Лисько Зіновій —150 Литва — 77 <g/> , 127 Лільченко Т. —129 " <g/> Літературна газета <g/> ” — 134-135 “ <g/> Літературний Донбас <g/> ” — 95 “ <g/> Літературний збірник <g/> ” — 12 “ <g/> Літературний ярмарок <g/> ” — 95 “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” — 14 <g/> , 17 <g/> , 23 <g/> , 33 <g/> , 35 <g/> , 37,49 <g/> , 51-53 </p><p> “ <g/> Літопис революції <g/> ” —115 Лобода А. — 38 Лозинський М. — 36 Лондон — 89 Лоріс-Меліков М. —11 Лотоцький Олександер—14-17 <g/> , 26 <g/> , 28-30 <g/> , 32-34 <g/> ,
doc#80 У цій настанові Домонтович стоїть близько до Анатоля Франса <g/> , і подібність його до останнього критики відзначали не раз <g/> , не заходячи завжди в докладнішу аналізу <g/> . </p>
doc#80 Миготять імена Анрі де- Реньє <g/> , Гвідо да-Верона <g/> , Новаліса <g/> , Гофмана <g/> , Андерсена <g/> , Гоголя <g/> , Рильського <g/> , Істраті <g/> , Пруста <g/> , Акима Волинського <g/> , Шевченка <g/> , Макіявеллі <g/> , Дюамеля <g/> , Карлайла <g/> , Барбе д'Оревільї <g/> , Байрона <g/> , Пушкіна <g/> , Чаадаева <g/> , Кірєєвського <g/> , Браммела <g/> , Вакенродера <g/> , Тютчева <g/> , Анатоля Франса <g/> , Костомарова як письменника <g/> , Вайлда <g/> , Филиповича <g/> , Боратин- ського <g/> , Марлінського <g/> , Верлена <g/> , Тете <g/> , Толстого <g/> , Гомера <g/> , Тургенева <g/> , Готье <g/> , Стендаля <g/> , Чернишевського <g/> , Ніцше <g/> , Софокла <g/> , Базарі <g/> , Філянського <g/> , Зерова <g/> , Роденбаха <g/> , Гамсуна і багатьох інших <g/> .
doc#81 <p> Історик шукає в мемуарах невідомих фактів <g/> , деталів епохи <g/> ; пересічного читача вабить можливість побачити прославлених сучасників у їхньому приватному житті <g/> , сказати б <g/> , у пантофлях і халаті ( <g/> як називалися спогади його секретаря про Анатоля Франса в російському перекладі <g/> ) — типовий приклад — спогади його служниці Селести Альбаре про Марселя Пруста <g/> , — або знайти психологічні портрети тих сучасників <g/> , знову ж таки в їхньому залаштунковому <g/> , приватному житті <g/> .
doc#81 Перші дві <g/> , Анатоль і Людмила <g/> , померли немовлятами <g/> .
doc#81 Десь 1923 року почався її роман з Анатолем Носовим <g/> , і заносилося на одруження <g/> .
doc#81 Найбільше запам'ятався мені « <g/> Вій <g/> » М. Кропивницького <g/> , перелицьований Остапом Вишнею на сатиру на українську еміµрацію в оформленні Анатоля Петрицького <g/> .
doc#81 Не рятувало й те <g/> , що на кілька з цих вистав замість звичайного в франківців сіренького М. Драка на оформлювача запрошено незмірно ориµінальнішого Анатоля Петрицького <g/> .
doc#81 Історія педагогіки була в руках Дьякова <g/> , але там ми теж переважно читали вибрані сторінки з писань різних педагогів <g/> , як от Руссо <g/> , Песталоцці і т. д. Порядком посилення радянізації був покликаний на виклади Анатоль Машкін <g/> , якось зв'язаний з тим <g/> , що звалося марксистською чи то пролетарською критикою <g/> .
doc#81 Двічі я чув виступи Скрипника <g/> : раз у Будинку робітників освіти на Сердюківському провулку <g/> , а вдруге <g/> , коли не помиляюся <g/> , на відкритті виставки портретів письменників роботи Анатоля Петрицького <g/> .
doc#81 З вистав Опери мені запала в пам'ять одна — не гірша й не краща від інших <g/> , але з однією великою для мене й для Харкова новиною <g/> : декорації Анатоля Петрицького були не мальовані <g/> , але й не конструкції <g/> , але вперше бачені тривимірні <g/> , скульптурні <g/> , архітектурні <g/> , хоч і ілюзорного характеру <g/> .