Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 <p> Кінець-кінцем я дістаю призначення — до Амвросіївки на Донеччині <g/> , серед індустріяльної пустелі Донбасу <g/> .
doc#81 Амвросіївка лежить майже на кордоні з Росією <g/> .
doc#81 <p> Я не хотів їхати до Амвросіївки <g/> , прощатися з Харковом <g/> , « <g/> Березолем <g/> » <g/> , оперою <g/> , виставками <g/> , диспутами <g/> , журналами <g/> , культурними людьми <g/> .
doc#81 <p> Від індустріяльної пустелі Амвросіївки треба було рятуватися <g/> .
doc#81 <p> Не пам'ятаю вже <g/> , як я викрутився <g/> , але позбутися « <g/> небезпеки <g/> » аспірантури було легше <g/> , ніж небезпеки вигорілої до білуватости <g/> , Богом проклятої ( <g/> я пізніше бачив її з вікна поїзда <g/> , їхавши на Ростов <g/> ) Амвросіївки <g/> .
doc#81 <p> Це й стало порятунком від Амвросіївки <g/> .
doc#81 Я думав <g/> , що Гаврилів буде вимагати <g/> , щоб я таки їхав до Амвросіївки <g/> , але він сприйняв мою заяву без хвилювання і лише сказав <g/> : </p><p> — Гаразд <g/> , можете не їхати <g/> , але я не можу підшукати Вам працю в Харкові <g/> .
doc#81 Але вступ до партії був би проти моїх переконань <g/> : він вимагав би від мене багато вчинків <g/> , спрямованих проти інших <g/> , там <g/> , де я хотів би зберегти принаймні невтралітет <g/> ; і він перетворив би мене на шахову фігурку <g/> , яку хтось незримий переставляє <g/> , як йому хочеться <g/> : сьогодні мене могли б послати до війська <g/> , завтра — до НКВД <g/> , сьогодні — до Росії <g/> , завтра — до якоїсь там символічної Амвросіївки <g/> , сьогодні — директором видавництва <g/> , завтра — керівником свинарника <g/> …
doc#81 Після цілоденної їзди в гарячому від літнього сонця вагоні ( <g/> коли ми <g/> , між іншим <g/> , побачили перед заходом сонця з вікна вагона мою « <g/> рідну <g/> » Амвросіївку <g/> ) нас непереможно хилило до сну <g/> , так почували себе й наші випадкові супутники в тому ж відділі вагона <g/> .
doc#81 Кращим від Амвросіївки воно таки було <g/> , але це мала потіха <g/> , — і не важко <g/> .
doc#81 <p> Ще одна ніч у гуртожитку в спогадах про Галичину <g/> , і на цьому скінчилося наше знайомство з Донбасом <g/> , який я досі знав тільки з мап <g/> , де фіµурувала між іншим і моя ніколи не осягнена Амвросіївка <g/> , та ще з вікон вагона поїздів Шепетівка — Баку <g/> .