Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Не раз Курилик шукав гри відтінків того самого кольору в одній картині <g/> , і то не тільки між частинами одягу однієї людини або між одягом і тлом <g/> , як це робило багато його попередників <g/> , згадати б хоч Веласкеса або <g/> , геть пізніше <g/> , Вістлера <g/> , але й між іншими площинами картини <g/> , як тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> .
doc#9 : АД <g/> ) <g/> ; строї ( <g/> « <g/> Для розваги у татарської дівчини один лише ресурс строї <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 , АД <g/> ) <g/> .
doc#11 <p> І це так <g/> , саме так <g/> , хоч ми у Венеції <g/> , а не в Києві <g/> , хоч рацію мав Андрухович <g/> , що ми не переступили ще Альпи <g/> , та де там Альпи <g/> , ми ще таки нівроку мізерненького срібнолентого Сяну ще не перебрели <g/> , а там же й Одра <g/> , і Ельба <g/> , і Райн <g/> , — а все-таки хорал із « <g/> Золотого гомону <g/> » в наших вухах <g/> , дарма що бубабівські огирі сексують з Адою Цитриною <g/> , і то при співпраці баварських уже трохи захеканих цапів <g/> . </p>
doc#11 По Венеції товклося багато цікавих <g/> , включно з чарівною пані Адою Цитриною <g/> .
doc#40 Котляревський висміяв їхні макаронізми в своїй « <g/> Енеіді <g/> » в промові троянського посла <g/> : </p><p> Енеус <g/> , ностер маґнус панус </p><p> І славний троянорум князь <g/> , </p><p> Шмигляв по морю як циганус <g/> , </p><p> Ад те <g/> , о реке <g/> , прислав нунк нас <g/> . </p>
doc#50 Нічого подібного не було ні в стихійному на зразок Запорізької Січі пеклі Котляревського <g/> , ні навіть у дев'ятьох колах Дантового аду <g/> , де все таки кожне коло мало свої закономірності <g/> , бо Дантове пекло плянове <g/> , але водночас ієрархічне <g/> , а Осьмаччине пекло як відбиток своєї доби стандартне <g/> , позбавлене іерархічности <g/> , побудоване на засадах <g/> , кажучи совєтською мовою <g/> , зрівнялівки <g/> . </p>