Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У програму входило повернутися до Львова <g/> , сховатися на якихось півтора чи два місяці на засніженій Лемківщині <g/> , перекрочити Словаччину і опинитися в Австрії <g/> .
doc#0 Першим містечком в Австрії був Штрасгоф <g/> , другим і останнім Трайсмауер <g/> .
doc#0 <p> Натомість тепер <g/> , в Австрії <g/> , напад стався зненацька <g/> , і <g/> , якби не чудо <g/> , ледве чи врятувався б Н. із загрози <g/> .
doc#0 Крім того <g/> , все-таки це була Австрія <g/> , а Н. тут був чужинцем у приймах <g/> . </p>
doc#4 Маємо реакції на літературне життя <g/> , наприклад <g/> , сорокових років у Німеччині й Австрії <g/> : « <g/> Десь зводять арки <g/> , б'ють в літаври <g/> » <g/> , — звичайно ж <g/> , відгук на літературні журнали тих часів « <g/> Арка <g/> » в Мюнхені й « <g/> Літаври <g/> » в Зальцбурзі <g/> , згадка про « <g/> гнилизну <g/> » веде до мого виступу проти не завжди чесного байкаря тих років Івана Манила <g/> , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій таки поезії « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для літературної манери Юрія Косача <g/> . </p>
doc#9 Німецька нова літературна мова постала в XV сторіччі на основі <g/> , з одного боку <g/> , так званої лицарсько-поетичної мови <g/> , що базувалася на говірках з-над Райну і з Австрії <g/> , а з другого <g/> , так званої імперської прозової ( <g/> ділової <g/> ) <g/> , що оформилася в австро-чеських канцеляріях <g/> , але мала райнсько-баварське підґрунтя <g/> .
doc#9 <p> Вирішальним фактором зміцнення галицьких елементів в українській літературній мові була різка відмінність політичної ситуації в Росії та Австрії <g/> : заборона української мови в роках 1863 і 1876 в самодержавній Росії <g/> , а з другого боку — свобода вживання української мови у конституційній Австрії <g/> .
doc#9 <p> Вирішальним фактором зміцнення галицьких елементів в українській літературній мові була різка відмінність політичної ситуації в Росії та Австрії <g/> : заборона української мови в роках 1863 і 1876 в самодержавній Росії <g/> , а з другого боку — свобода вживання української мови у конституційній Австрії <g/> .
doc#20 По війні ми опинилися в різних державах — він у Австрії <g/> , я в Німеччині <g/> , і цей кордон тоді був легально непрохідний <g/> .
doc#25 Тим то він приймав належність українців до державних організмів Росії й Австрії <g/> , вимагавши тільки забезпечення їм прав на вільний культурний розвиток <g/> .
doc#29 Йому <g/> , людині Заходу <g/> , причетній до культури німецькомовних країн <g/> , Австрії й Німеччини <g/> , було ясно <g/> , яка порожнеча <g/> , яка пустеля <g/> , яка трясовина його оточувала ( <g/> « <g/> Над твоєю весною такий іще вітер і тьма <g/> » <g/> ) <g/> , як усе треба було починати майже спочатку <g/> .
doc#32 Ще перед війною або в перебігу її вони вирвалися на Захід <g/> , пройшли там добру школу в університетах Німеччини <g/> , Австрії <g/> , Бельгії <g/> , їхня освіта була ґрунтовна <g/> , розум критичний і аналітичний <g/> , а водночас спрямований на синтезування <g/> , що було нечастим явищем серед первісного ядра Академії <g/> .
doc#37 Випливає з цього <g/> , що ідея МУРу якось промовляла до розпорошених і осиротілих літераторів українських на теренах Німеччини та Австрії <g/> .
doc#37 Люди <g/> , випадкові в українській літературі <g/> , були допущені на літературний Олімп <g/> , бо ось один редагував журнал ( <g/> Володимир Кримський з його « <g/> Звеном <g/> » в Австрії <g/> ) <g/> , Юрій Чорний з його пародіями на МУР <g/> , Петро Балей <g/> , що мав вплив на літературну політику « <g/> Української трибуни <g/> »в Мюнхені <g/> .
doc#37 Єдиним новим була брошура про правила українського правопису ( <g/> 1946 <g/> ) <g/> , на що була кричуща потреба при активізації українських повоєнних публікацій у Німеччині та Австрії <g/> , — але нічого оригінального й творчого в цьому виданні не було <g/> . </p>
doc#45 Втрата трьох братів <g/> , низькочолі наклепницькі напади преси в Росії й Австрії <g/> , брутальне поводження з ним поліції в обох державах <g/> , — все це змушувало шукати якусь продуховину <g/> .
doc#46 Пригадую <g/> , в самому кінці 1946 року чи в січні 1947 року кілька літераторів випадково з'їхалися в Авґсбурзі — це було викликане приїздом студії Гірняка з Австрії <g/> , — говорили про літературу <g/> , про Юрія Липу — поета <g/> , оповідали анекдоти <g/> , з сальцем і без <g/> , зустрічали Новий рік <g/> , потім вляглися спати в приділеній нам кімнаті <g/> .
doc#59 Ось Еней розмовляє з Ірином коло Пассав <g/> , на кордоні з Австрією <g/> .
doc#72 <p> На закінчення треба згадати <g/> , що книжка як правило не бере до уваги праць <g/> , що з'явилися після того <g/> , як був написаний її англійський текст <g/> , 1981. </p><p> Серпень 1984 </p><p> 2. Українська літературна мова 1900 року <g/> : спроба хронологічного перетину </p><p> На межі століть — коло 1900 р. — поділені між трьома державами <g/> : Росією <g/> , Австрією та Угорщиною ( <g/> з яких дві останні були об'єднані в Австро-Угорщину <g/> ) українці підлягали трьом різним законодавствам <g/> .
doc#72 Приблизно 85% українців <g/> , що жили на території <g/> , яка належала до Росії <g/> , перебували в найгіршому становищі <g/> ; коло 13% у Східній Галичині й Буковині <g/> , приєднаній до Австрії <g/> , втішалися порівняно набагато кращими умовами <g/> ; решта 2% <g/> , на Закарпатті <g/> , жили в обставинах <g/> , ближчих до обставин на підросійській Україні <g/> .