This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 | , вози з сіном <g/> , молодик <g/> , поведінка й пляни | Ірина | — все включено в діялог <g/> , все пливе однією рікою <g/> . |
doc#59 | з тугою за героїчним <g/> , в Ірині і в програмі | Ірина | знаходять зміст свого досі беззмістовного |
doc#59 | . Відкидаючи поняття совісти <g/> , правди <g/> , зла <g/> . | Ірин | водночас говорить про « <g/> остаточний тріюмф |
doc#59 | є зовсім не філософією Кравчука <g/> , а основою дій | Ірина | <g/> , програмою Ірина <g/> . Ні той <g/> , ні той ще не говорять <g/> : |
doc#81 | в руках цих двох людей — Марка Самойловича та | Ірини | Осипівни <g/> . І було це виховання <g/> , і була це освіта <g/> , |
doc#59 | поразку і кризу він прийшов до оновлення <g/> . </p><p> 3 </p><p> | Ірин | прийшов до оновлення тому <g/> , що був у глибині |
doc#59 | . Оповідач <g/> , Вадим Васильович <g/> , що ненавидить | Ірина | і захоплюється ним <g/> , думає <g/> , що Ірин — передусім « |
doc#59 | проміжним персонажем — діяли інші <g/> . Проте | Ірин | кинув <g/> , він дивився вже поверх кущиків <g/> , що росли |
doc#59 | пересіччю <g/> . </p><p> Юрій Косач не показав нам | Ірина | зсередини — і це доцільно й тактовно <g/> . Він |
doc#59 | з Батурином <g/> , з Полтавою <g/> , а ще далі — з'являється | Ірин | як далекий спадкоємець цих настроїв і традицій |
doc#59 | тіла — згадаймо риски портретів Галочки <g/> , | Ірина | <g/> , Зої <g/> , а особливо Лариси <g/> ! У Косача нема тих рис |
doc#59 | дивно і трагічно перекликається з філософією | Ірина | <g/> : « <g/> Ці скиглення про гуманізм <g/> , християнство <g/> , |
doc#59 | майне Галочка <g/> , потім знов триває розмова | Ірина | з професором і т. д. і т. д. Але тут це блимання |
doc#59 | постать вчорашнього дня в повісті — Микола | Ірин | <g/> . Ірин — майже леґенда <g/> . Оповитий таємничістю |
doc#59 | на станції <g/> . Так було тоді <g/> , коли Галочка і | Ірин | покинули Беоґрад <g/> , вирушаючи в вир нашого |
doc#59 | керувати нею <g/> , долаючи ворожі сили <g/> . Ілюзії | Ірина | й Галочки були зовсім різні <g/> , - хоч <g/> , звичайно <g/> , |
doc#59 | формула прощання з безґрунтянством <g/> , як і образ | Ірина | <g/> , як і вся повість <g/> . </p><p> 5 </p><p> Отже <g/> , скажуть нам <g/> , автор |
doc#59 | ненавидить Ірина і захоплюється ним <g/> , думає <g/> , що | Ірин | — передусім « <g/> калькулятор і психолог <g/> » <g/> . |
doc#59 | . Шлях гуманізму супроти себе і супроти інших <g/> . І | Ірин | вирушає до людей <g/> , на Україну — може на смерть <g/> , |
doc#59 | інших образів ( <g/> Кравчук <g/> , Божок <g/> , почасти й сам | Ірин | <g/> ) <g/> , рештки <g/> , правда <g/> , нечисленні <g/> , романтичної |