Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 У кімнаті Галочки <g/> , в будинку на околиці Мюнхену <g/> , над Ізаром <g/> , гарного літнього вечора сходяться дійові особи повісти <g/> : письменник Вадим Васильович <g/> , професор Кравчук <g/> , спекулянт-мільйонер Божок <g/> , нарешті — націоналіст-революціонер Ірин <g/> .
doc#59 <p> З цих вставних новель виразно й прозоро постає єдина лінія розвитку дії <g/> , єдина лінія розвитку головних персонажів <g/> : Галочки і Ірина <g/> .
doc#59 <p> Провідна постать вчорашнього дня в повісті — Микола Ірин <g/> .
doc#59 Ірин — майже леґенда <g/> .
doc#59 Оповитий таємничістю підпілля <g/> , всюдисущий <g/> , недосяжний <g/> , непереможний <g/> , незламний <g/> , організатор і виконавець <g/> , воля і розум <g/> , розум і руки <g/> : « <g/> Ірина везли вже в табір смерти <g/> .
doc#59 І Ірин <g/> , сливе за плечима вартового <g/> , ножиком прорізав діру <g/> , просовгнувся на буфери й зіскочив у ніч <g/> , у рівнини Вестфалії й звідти <g/> , в в'язничному одягу <g/> , без шматка хліба подався за зорями <g/> , на схід <g/> .
doc#59 І ще вдруге і втретє тікав Ірин від смерти й сам гнав смерть перед собою <g/> , і темніла блакить в його очах <g/> , і з десятком не своїх імен ішов він елеґантом по Курфюрстендамі <g/> , й студентом по Йозефштадті <g/> , і робітником у Підзамчі <g/> , й мішочником по Подолі <g/> , й шахтарем по Макіївці <g/> , й техніком з організації Тодт по Запоріжжі <g/> , й кольпортером газет по Дерибасівській в Одесі <g/> , й вантажником в Чітта-Альба <g/> » <g/> .
doc#59 <p> Юрій Косач увесь час показує Ірина наче крізь серпанок <g/> , легкий <g/> , але відчутний <g/> .
doc#59 Ірин тепер не археолог <g/> , а командувач підпілля <g/> , згодом командувач повстанської групи Південь <g/> .
doc#59 <p> Програма Ірина — програма володаря й диктатора <g/> .
doc#59 У своїй нещадній зосередженості Ірин відкидає все <g/> , що не можна безпосередньо опанувати і включити в свій плян <g/> .
doc#59 Ірин водночас говорить про « <g/> остаточний тріюмф добра <g/> » і гадає <g/> , що підготує разом зі своїми співборцями « <g/> відродження розуму <g/> » <g/> . </p>
doc#59 « <g/> Ми тільки для нищення <g/> » <g/> , — каже Ірин <g/> .
doc#59 Ірини — одержимі мітом <g/> .
doc#59 <p> Ірин з блакитно-холодним полиском сірих очей — продукт самовиховання <g/> .
doc#59 Ірин належить до тих людей <g/> , хто сказав собі <g/> : треба бути таким — і зробив себе таким і повірив у те <g/> , що він такий <g/> . </p>
doc#59 <p> Ми не знаємо біографії Ірина <g/> .
doc#59 Оповідач <g/> , Вадим Васильович <g/> , що ненавидить Ірина і захоплюється ним <g/> , думає <g/> , що Ірин — передусім « <g/> калькулятор і психолог <g/> » <g/> .
doc#59 Оповідач <g/> , Вадим Васильович <g/> , що ненавидить Ірина і захоплюється ним <g/> , думає <g/> , що Ірин — передусім « <g/> калькулятор і психолог <g/> » <g/> .
doc#59 Тому образові самого себе <g/> , який Ірин собі виробив <g/> .