Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 мого безнастанного спілкування з Василем Івановичем ( <g/> а поза очі ми його звичайно звали ще « <g/> дядя Вася <g/> »
doc#84 зворушливого ( <g/> echt menschlichen <g/> ) Петра Івановича Бобчинського <g/> . Водночас провінція sub speciae
doc#80 Васильовичем Ґулею <g/> , « <g/> двома дідами <g/> » Данилом Івановичем Криницьким і Петром Петровичем Півнем ( <g/> в яких <g/> ,
doc#81 з мовознавства <g/> , я поговорю з Олександром Івановичем [ <g/> Білецьким <g/> ] <g/> , щоб він узяв вас до
doc#81 . Хто знає <g/> , де в ніби байдужих очах Олександра Івановича кінчався Мефістофель і де починався патріот <g/> ,
doc#81 само мало передбачити <g/> , як мельниківство Петра Івановича Шатуна <g/> . Не дуже ориµінальне гасло про те <g/> , що
doc#81 ) і передостанній ( <g/> дворічний <g/> ) <g/> . Олександер Іванович ніколи не знижувався до того <g/> , щоб замовляти й
doc#81 , Олександер Білецький <g/> , але ж Олександер Іванович був саме майстер знаходити своїм учням теми <g/> , що
doc#81 з літератури <g/> . Я поговорю з Олександром Івановичем Білецьким <g/> , і не сумніваюся <g/> , що він вас візьме <g/> . </p>
doc#84 , відкинута з позиції зухвалого Петра Івановича Бобчинського на позицію зворушливого ( <g/> echt
doc#81 здивовання <g/> , коли <g/> , вже по війні я зустрів Петра Івановича серед нової української еміµрації <g/> , спершу в
doc#81 Попова і Дмитра Солов'я. Олександер Іванович Попов <g/> , за радянських часів професор
doc#81 все підготувати до кожної лекції Олександра Івановича — вимести й вимити підлогу <g/> , натерти до блиску
doc#8 з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , писав <g/> : « <g/> Іван Іванович Огієнко для своєї вступної лекції в
doc#84 от у провінційному місті N живе такий собі Петро Іванович Бобчинський <g/> . І більше нічого <g/> : тільки
doc#84 столі і хоче ствердити існування в світі Петра Івановича Бобчинського <g/> . Правда <g/> , він не має війська і не
doc#81 й офіційної брехні <g/> ? Поза всім іншим Олександер Іванович любив і грати <g/> , для інших і для себе <g/> . Він умів
doc#81 була не єдиною особою <g/> , що для неї Олександер Іванович був справжній бог <g/> . Молився на нього ще
doc#81 історії літературної мови <g/> . Олександер Іванович його прийняв був до друку <g/> , але в повоєнних
doc#81 й був певний підтримки й допомоги <g/> , — Василь Іванович Сімович <g/> , дядя Вася <g/> ? Та це проблеми завтра <g/> , а