This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 | выставке <g/> » </p><p> ( <g/> 1878-1879 <g/> ) </p><p> 1 </p><p> Микола Миколайович | Ґе | любив жартувати <g/> : « <g/> Я ще зовсім молодий <g/> . Мені |
doc#36 | шістдесят три ( <g/> Переписка <g/> . — С. 40 <g/> ) <g/> . Проте | Ґе | вважав <g/> , що він народився як сповна розвинена |
doc#36 | , яке відбулося 1882 року <g/> . Смерть підстерегла | Ґе | незабаром — 1894. </p><p> Толстой по-своєму |
doc#36 | саме <g/> , що я ( <g/> Стасов <g/> . — С. 294 <g/> ) <g/> . Невдовзі по смерті | Ґе | Толстой писав Павлу Третьякову <g/> , що Ґе був « |
doc#36 | по смерті Ґе Толстой писав Павлу Третьякову <g/> , що | Ґе | був « <g/> одним з найвизначніших мистців світу <g/> , а не |
doc#36 | . — С. 50 <g/> ) <g/> . </p><p> Ідейні переконання Толстого й | Ґе | багато в чому збігалися <g/> . Треба жити так просто й |
doc#36 | . ( <g/> 6 серпня 1884 року в листі до М. Камінського | Ґе | пише <g/> : « <g/> Я ж газет не одержую <g/> . Тому нічого не знаю <g/> » |
doc#36 | , включно зі споживанням м'яса ( <g/> у випадку | Ґе | <g/> , одначе <g/> , не засуджувалось куріння <g/> , адже |
doc#36 | . Перші роки після знайомства з Толстим | Ґе | взагалі не малював ( <g/> Толстой вважав <g/> , що кольори |
doc#36 | про це у Тарасова <g/> . — С. 68 <g/> ) <g/> . На щастя <g/> , в | Ґе | це не тривало довго <g/> . </p><p> Про дружбу Толстого з Ґе |
doc#36 | , в Ґе це не тривало довго <g/> . </p><p> Про дружбу Толстого з | Ґе | написано багато <g/> , подробиці відносин добре |
doc#36 | художник у своїх спогадах <g/> . Року 1882 <g/> , згадує | Ґе | <g/> , трапилася йому в газеті ( <g/> тоді він їх <g/> , очевидно |
doc#36 | духовного провідника і вчителя <g/> . 24 лютого | Ґе | пише Толстому <g/> : « <g/> І дня не минає <g/> , щоб я не думав з |
doc#36 | стільки про вас <g/> , як з вами <g/> ) <g/> . Кожну нову картину | Ґе | прагне тепер намалювати так <g/> , щоб вона |
doc#36 | . — С. 59 <g/> ) <g/> . З часом і в Толстого міцніє приязнь до | Ґе | <g/> . Художник стає мовби членом родини |
doc#36 | в Петербург <g/> , — а це траплялося майже щороку <g/> , бо | Ґе | брав участь у петербурзьких виставках і мав |
doc#36 | , чи в Ясній Поляні <g/> . Раз і Толстой відвідав | Ґе | в його чернігівському маєтку <g/> , перебув там три |
doc#36 | ж наставления було і в Анни Петрівни <g/> , дружини | Ґе | <g/> . <g/> ) Схожість родинних обставин чи не ще більше |
doc#36 | , що <g/> , не зважаючи на відданість Толстому <g/> , | Ґе | ніколи не був духовним рабом письменника <g/> . Він |
doc#36 | незалежність <g/> . Так <g/> , коли Толстой радив | Ґе | перемалювати обличчя Христа на картині « <g/> Суд |