This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | такої діяльности <g/> . Псевдонім <g/> … Нехай буде | Шевченко | <g/> . </p><p> Тут Галицький мало не ошелешений <g/> . « <g/> Нет <g/> , зачем |
doc#0 | Шевченкові <g/> , усе олжа і страх <g/> . Тільки справжній | Шевченко | — Шевченко <g/> . </p><p> Красний Лиман </p><p> Сказати про втечу з |
doc#0 | , усе олжа і страх <g/> . Тільки справжній Шевченко — | Шевченко | <g/> . </p><p> Красний Лиман </p><p> Сказати про втечу з Харкова було |
doc#0 | своїми підвладними <g/> . « <g/> По закону <g/> » <g/> , казав | Шевченко | <g/> , хоч і з іншого приводу <g/> , « <g/> по закону <g/> » <g/> . </p><p> Тепер у |
doc#1 | заслання <g/> . </p><p> Насправді ситуація складніша <g/> . Т. | Шевченко | завжди залишався самим собою <g/> . Цілісність його |
doc#1 | шестирічної мовчанки протягом заслання Т. | Шевченко | почав із того <g/> , що ґрунтовно переглянув свою « |
doc#1 | , лише розпочатим <g/> . Наскільки нам відомо <g/> , Т. | Шевченко | навіть не пробував братися за нього ще раз |
doc#1 | експериментам минулих років <g/> , коли Т. | Шевченко | сміливо вводив у поезію вирази <g/> , досі невживані |
doc#1 | приводить у 1859 р. до « <g/> Марії <g/> » <g/> . Тепер Т. | Шевченко | знову звертається до цієї теми <g/> , але цим разом |
doc#1 | « <g/> ми <g/> » <g/> ? Вірш не може бути автобіографічним <g/> , бо Т. | Шевченко | не був одружений і не мав дітей <g/> . Та й до віршів Т. |
doc#1 | . </p><p> Неважко здогадатися <g/> , чому у віршах 1860 р. Т. | Шевченко | знову звернувся до фолкльору <g/> . Тепер фолкльор |
doc#1 | , то в цій трагічно спокійній ідилії Т. | Шевченко | « <g/> перестрибує <g/> » від одного до іншого <g/> : тут і |
doc#1 | : усім — « <g/> єдиномисліє <g/> » і « <g/> братолюбіє <g/> » <g/> . </p><p> Т. | Шевченко | не став « <g/> святим та єлейним <g/> » <g/> . Зло <g/> , що панує у |
doc#1 | . У листі до Михайла Чалого від 4 січня 1861 р. Т. | Шевченко | ділився з ним своїми подальшими плянами <g/> : « |
doc#1 | тлі тим знаменнішим стає факт <g/> , що якраз тепер Т. | Шевченко | відкинув образ сокири <g/> . У вірші « <g/> Бували войни й |
doc#1 | <p> Аж зареве та загуде <g/> , </p><p> Козак безверхий упаде <g/> . </p><p> Т. | Шевченко | не був соціологом <g/> , та й ідеологічні тонкощі |
doc#1 | … 23. </p><p> В останній період своєї творчости Т. | Шевченко | усвідомлює і засуджує два гріхи людства <g/> . Це |
doc#1 | , у пошуках й утвердженні гармонії Всесвіту <g/> , Т. | Шевченко | приймав усі сторони і прояви життя <g/> , крім одного |
doc#1 | рівноваги в самому стилі своєї поезії <g/> , Т. | Шевченко | в останні місяці свого життя виробив дещо |
doc#1 | минулого і не в сліпому бунті бачить тепер Т. | Шевченко | визволення людини <g/> , а в становленні |