Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 діялог <g/> , і гумористичні елементи </p><p> майже в дусі І. Котляревського <g/> , й уступи в дусі народніх
doc#9 ніж аналізували реальні впливи і противпливи ( <g/> І. Огієнко <g/> , В. Чапленко <g/> … <g/> ) <g/> . Як загальновідомо <g/> ,
doc#9 своєї екзотичности в кращому стані ( <g/> праці І. Верхратського <g/> , В. Шухевича тощо <g/> ) <g/> , але для нас
doc#9 й накреслити деякі ймовірні перспективи <g/> . </p> <p> І. ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ НА НОВУ УКРАЇНСЬКУ
doc#9 других мов варіянти <g/> »3. </p><p> Є. Сакунові відповідав І. Верхратський <g/> . Головне вістря його заперечень
doc#9 в літературній мові численних варіянтів <g/> . І. Верхратський вимагав <g/> , щоб літературна мова
doc#9 межі припустимосте льокалізмів <g/> . І тут знову І. Верхратський виступає в обороні слів і виразів
doc#9 Кулішевої мови стверджується виступом І. Нечуя-Левицького в його славнозвісній статті
doc#9 її синтаксисом <g/> » — таке є програмове твердження І. Нечуя-Левицького <g/> . А далі він його деталізує <g/> : «
doc#9 , і проти позичень з галицької книжної мови <g/> , яку І. Нечуй-Левицький саме вважав за засмічену
doc#9 з Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , О. Кониського <g/> , І. Левицького <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Драгоманова
doc#9 , Т. Зіньківського <g/> , М. Драгоманова <g/> , М. Комаря <g/> , І. Білика <g/> , Д. Мордовця-Сліпченка <g/> ; імена
doc#9 народних слів <g/> , тільки невідомих <g/> »1. Це удар по І. Нечуєві-Левицькому <g/> , який <g/> , дарма що в теорії
doc#9 вона не відкидає й того <g/> , чого смертельно боявся І. Нечуй-Левицький <g/> : позичень і кування нових
doc#9 : позичень і кування нових слів <g/> . Для І. Нечуя-Левицького найважчий закид <g/> , який можна
doc#9 , як записи В. Шухевича <g/> , О. Кольберґа <g/> , І. Верхратського або В. Гнатюка <g/> . Цим він
doc#9 Слово забирали тоді в пресі після Б. Грінченка І. Франко <g/> , М. Школиченко <g/> , Іл <g/> . Кокорудз <g/> , А.
doc#9 у літературну мову <g/> . </p><p> Відповідав Б. Грінченкові І. Франко <g/> , відповідав не менш різко тоном і так
doc#9 у галицькій провінціяльності <g/> , І. Франко писав <g/> : « <g/> До головних гріхів
doc#9 та над Сулу вчитися українській мові <g/> ? » 1Далі І. Франко показує історичну зумовленість