Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 На авґсбурзькій конференції МУРу Осьмачка заявив про це майже впрост <g/> , коли став говорити про непевність політичного обличчя організаторів МУРу й розшифрував назву об'єднання як Московский Уголовный Розыск — МУР <g/> .
doc#15 155 <g/> ) </p><p> дія 75,79 діяхронія 49 додаток </p><p> • незалежний 35 еквівалент речення 22,24,26 <g/> , </p><p> 28-29,34,39-40,44 <g/> , 61,86 </p><p> • афективно-забарвлений 26,29 екзистенціяльність 37 <g/> , 74 емоційність 21,31,33 <g/> , 63 <g/> , 79 заголовки 24,26,28,30,37,39-40 <g/> , </p><p> 46 <g/> , 49 <g/> , 65-86 <g/> , 90-92 займенник 29,36 <g/> , 71 <g/> , 74 <g/> , 80 <g/> , 96 звертання 29 <g/> , 72-73 ( <g/> прим <g/> .
doc#92 Як і в багатьох інших американських університетах <g/> , там діяло механічне правило <g/> : лектором не можна бути понад три роки <g/> .
doc#72 <p> Нью-Йорк </p><p> січень-листопад 1981 </p><p> ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА </p><p> Антонович В. Твори <g/> , 1. Київ ( <g/> Академія Наук <g/> ) 1932. </p><p> Азбука карпато-руського и церковно-славянского чтения <g/> .
doc#76 <p> Сімнадцятитомний словник — Академия наук СССР <g/> , Институт русского языка <g/> , — Словарь современного русского языка <g/> , том 8. Москва — Ленинград <g/> , 1959. </p><p> Сталин И. Марксизм и вопросы языкознания <g/> .
doc#40 Ґемінація <g/> , обтяжена залежними словами або афіксами ( <g/> останнє типове для фолкльорної мови <g/> ) <g/> , відтворює сконцентрованість думки навколо даного поняття і поступове ви- кристалізування його в усій сумі його ознак <g/> , напр <g/> .
doc#15 <p> Немає ні змоги <g/> , ні потреби аналізувати тут хоч трохи докладно <g/> , в чому відмінність між словом і реченням <g/> .
doc#97 Назву один-два з них у застосуванні до Большаковського троєкнижжя <g/> .
doc#15 104-105 </p><p> • der Prädikaten 104 </p><p> • der Subjekten 104-105 Reihenglied 104 </p><p> Satz </p><p> • Auflösung 104 </p><p> • einfacher 100,103 </p><p> • gekürzter 98 </p><p> • Grundelement 106 </p><p> • Hauptglieder 105 </p><p> • mit einem persönlichen Verbum 99 </p><p> • mit einem prädikativen Adjektiv </p><p> 108 </p><p> • Natur 101 </p><p> • nominaler nominativischer 100 </p><p> • nominativisch-zweigliedrige Struktur 110 </p><p> • ohne Kopula 100 </p><p> • ohne Verbum 98,100 </p><p> а finitum 98 </p><p> • parataktischer 103 </p><p> • persönlicher 107 </p><p> • unpersönlicher 103,106-107 <g/> , 109 </p><p> • unvollständiger 98-99,101-103 <g/> , 111-112 </p><p> • zweielementiger 104 </p><p> • zweigliedriger 102-103,106,109 Satzäquivalent 99 </p><p> Satzglieder 103,106,111 </p><p> • adverbialisierte 102 </p><p> • adverbielle 102 </p><p> • Dislokation 104 </p><p> • gesonderte 105 </p><p> • in Postposition 105 </p><p> in Präposition 105 </p><p> Satzjreihe 103 </p><p> Satzfragment 108 </p><p> Satzstück 30 ( <g/> n. 27 <g/> ) </p><p> Satzwort 42 </p><p> Satztypen 99 </p><p> Schriftsprache 101,103 </p><p> Sprache </p><p> • europäische Sprachen 99 </p><p> • heutige 107 </p><p> • indoeuropäische Sprachen 100 </p><p> • jetzige 106 </p><p> • lebendige gesprochene 101-102 </p><p> • neue Sprachen 99 </p><p> • poetische 102,108 </p><p> • Russisch </p><p> и Literatursprache 102 </p><p> • Ukrainisch </p><p> а Literatursprache 101 ■alte 107 • neue 102 </p><p> Sprecher 106 </p><p> Subjekt 100,104-105,106,109-111 </p><p> • psychologisches 98 </p><p> • die handelnde Person ausdrückendes 107 </p><p> Substantiv ( <g/> um <g/> ) 98,106-107 </p><p> • adverbialisiertes prädikatives 107 </p><p> • im nominativ 104,106 </p><p> • selbständiger 107 </p><p> syntaktische Konstruktion 98-99 <g/> , </p><p> 104,107 </p><p> • alte 99 </p><p> •
doc#24 Ці мотивування <g/> , хоч які умовні <g/> , були <g/> , звичайно <g/> , неприйнятні для матеріялістичного світогляду Любченка <g/> .
doc#40 <p> 12. Відносно-незалежні підрядні речення стосуються до головного речення як цілости <g/> , окреслюючи дію <g/> , що характеризує дію головного речення через її наслідок <g/> .
doc#40 <p> Читачеві ясно <g/> , що перші речення належать до авторської оповіді <g/> , і так само ясно — як через вияв своєрідного ходу думок <g/> , так і через мовні особливості ( <g/> бач <g/> , йому — 22 <g/> ; пане доброди єю — 21 <g/> ; вас — 18 <g/> ; оден — 17 <g/> ; — що в кінці думки Андрія Волика подано прямою мовою <g/> .
doc#0 Здесь <g/> , правда <g/> , приходится сидеть почти сутки <g/> .
doc#72 Саме для полонених видає тоді Сімович своїлегкоприступні брошури типу “ <g/> Як стати по-українському грамотним <g/> ” ( <g/> Зальцведель 1919 <g/> ) і дещо складнішу “ <g/> Практичну граматику української мови <g/> ” ( <g/> Раштат 1918 <g/> ) <g/> , зародок його поширеної згодом “ <g/> Граматики української мови <g/> ” ( <g/> Ляйпціґ з. а. 1921 <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая северо-южная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Лубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинский <g/> , по левую сторону Днепра лежащие селения уезда Черниговского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Сулы лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский <g/> , часть Козелецкого <g/> , Пирятинский и часть Лубенского <g/> .
doc#53 Тільки вимова тут могла бути і <g/> , мабуть <g/> , була українська <g/> , але це ніяк не відбито в ортографії <g/> .
doc#81 Шукаючи революціонерів витягли з нафталіну й такі опери не першої вартости <g/> , як « <g/> Дубровський <g/> » Направніка та « <g/> Фра-Дьяволо <g/> » Обера <g/> .
doc#84 Розвиток техніки означає практичне застосування теоретичного постуляту нескутости людини в просторі <g/> .
doc#81 Історія педагогіки була в руках Дьякова <g/> , але там ми теж переважно читали вибрані сторінки з писань різних педагогів <g/> , як от Руссо <g/> , Песталоцці і т. д. Порядком посилення радянізації був покликаний на виклади Анатоль Машкін <g/> , якось зв'язаний з тим <g/> , що звалося марксистською чи то пролетарською критикою <g/> .
doc#12 <p> 4. Назви історичних подій <g/> , напр <g/> .