Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> ,
doc#21 людиною — не письменником <g/> , а мистцем Яковом Гніздовським <g/> . Але розмову про це треба почати трохи здалеку <g/> ,
doc#22 що вони мене обдарували Гніздовським <g/> . </p><p> </doc> </p><p> 1. ВІД КОЦЮБИНСЬКОГО ДО РОССЕЛІНІ <g/> , ВІД РОССЕЛІНІ
doc#23 ця зустріч ще не може відбутися <g/> . </p><p> </doc> </p><p> 1.ПОЛЕМІКА ДВОХ РОМАНТИКІВ <g/> ? </p><p> У першій половині XIX
doc#24 University Press <g/> ) <g/> . </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> « <g/> Вертеп <g/> » Аркадія Любченка <g/> ) </p><p> І </p><p> Що двадцяті роки нашого сторіччя становили
doc#25 б марна <g/> , бо Любченка вже нема <g/> . </p><p> </doc> </p><p> КОСТЬ МИХАЛЬЧУК </p><p> ( <g/> 21. 12. 1840 —7. 4. 1914 <g/> ) </p><p> 1. ВАГА І ПОСТАТЬ </p><p> З
doc#26 років треба лишити відкритим <g/> . </p><p> </doc> </p><p> МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО ВИЗНАЧАЄ СВОЄ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА
doc#27 можемо собі уявити <g/> , що кожний лист виникає із співгри двох особистостей <g/> , автора і адресата <g/> . У
doc#28 , 1986 <g/> , 1—2 <g/> ) <g/> , за які автор йому вдячний <g/> . </p><p> </doc> </p><p> I. ТЕЗА </p><p> Останній час приносить нам одну за однією
doc#29 років десять <g/> , у шкільній інсценізації байок Крилова ( <g/> школа була російська <g/> ) <g/> . Там я виконував ролю
doc#30 добігали кінця мої -надцяті роки <g/> . </p><p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж
doc#31 Ш. </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> Памфлети Миколи Хвильового <g/> ) </p><p> Якби можна було ставити епіграфом до книжки музичні твори
doc#32 або ніякі <g/> . До цієї групи я відніс би й Михайла Безухова <g/> , хоч він різнився браком наївности <g/> , умінням
doc#33 . 1996. № 1. С. 118-124. </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> « <g/> Місто <g/> » Валеріяна Підмогильного <g/> ) </p><p> У чудесних і приречено людяних
doc#34 як ви <g/> , </p><p> Душі убогої цураюсь <g/> , </p><p> Своєї грішної душі <g/> … </p><p> Т. Шевченко </p><p> Книги мають свою долю <g/> , і література
doc#35 1951. </p><p> ( <g/> « <g/> Нові дні <g/> » <g/> . 1951 <g/> , 16 ( <g/> 5 <g/> ) <g/> ) </p><p> </doc> </p><p> « <g/> В дні сія воїнственния <g/> … » </p><p> Лазар Баранович </p><p> Люди першої
doc#36 його книжки як не ортодоксальні <g/> . </p><p> </doc> </p><p> Проф <g/> . Вільямові Гаркінсу </p><p> А ще головна наша сила в
doc#37 ) </p><p> Спробу подати коротку історію МУРу ( <g/> 1945—1948 <g/> ) я зробив був 1953 року <g/> . Тоді в
doc#38 , роки МУРу <g/> , роки в МУРІ не були пропащі <g/> . </p><p> </doc> </p><p> 1. ПРО ЛІТЕРАТУРУ БЕЗ ПОЛІТИКИ </p><p> Прекрасно видана
doc#39 ? </p><p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> . Мережана-гаптована <g/> ,