This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | не був <g/> , пробував його прищепити Петербург у | XVIII | — XIX сторіччі <g/> , а тепер пропонує прищепити Київ |
doc#8 | студій над Монтеск'є та іншими мислениками | XVIII | сторіччя <g/> , він дійшов висновку <g/> , що вже там « |
doc#9 | на літературну мову <g/> . Коли ( <g/> кажу тут про час від | XVIII | ст <g/> . <g/> ) маємо взаємодію діалекту з літературною |
doc#9 | плекалася або давалася взнаки протягом усього | XVIII | <g/> , а почасти й на початку XIX ст <g/> . Характеристична |
doc#9 | традиції <g/> , є та <g/> , що в історичних творах кінця | XVIII | — початку XIX ст <g/> . козацький гетьман Самійло |
doc#9 | . </p><p> Становище починає змінюватися на межі | XVIII | і XIX ст <g/> . У своїй книжці « <g/> Записки о Малороссии <g/> , |
doc#9 | . Переємність між мовою літератури | XVIII | і XIX ст <g/> . далеко більша <g/> , ніж це припускається <g/> . </p> |
doc#10 | языка и словесности Рос <g/> . Академии Наук <g/> , | XVIII | <g/> : 4 <g/> , 1913 </p><p> 24 <g/> ) Зародки такої настанови є вже в 2 <g/> , |
doc#15 | , у Шевченка <g/> , ніж у деяких російських поетів | XVIII | сторіччя <g/> , хоч би у Ломоносова або Сумарокова <g/> , |
doc#15 | . Автор посилається на те <g/> , що в газетах | XVIII | сторіччя вказівки місця і часу <g/> , а в книжках того |
doc#15 | в газетній <g/> , так званій діловій і науковій мові | XVIII | ст <g/> . " <g/> . Це спростовується <g/> , поперше <g/> , фактично |
doc#18 | ! </p><p> А заважить у судьбах землі <g/> , </p><p> Як та муха волови <g/> ! ( <g/> | XVIII | <g/> ) </p><p> Що гірше <g/> : самостійність буде куплена ціною |
doc#18 | <p> Бач <g/> , як кублиться біля того Храмового порога <g/> ! ( <g/> | XVIII | <g/> ) </p><p> Осяйна мрія Мойсеева про рай у своїй здобутій |
doc#18 | : </p><p> І упав він лицем до землі <g/> : </p><p> « <g/> Одурив нас Єгова <g/> ! » ( <g/> | XVIII | <g/> ) </p><p> Це кінець Мойсеевого життя <g/> , бо заперечене <g/> , й |
doc#18 | свій найвищий вираз у кінцівці розділу | XVIII | <g/> , — « <g/> Одурив нас Єгова <g/> ! » — і в чеканні на появу |
doc#25 | Історично-філологічного відділу ВУАН | XVIII | <g/> , ст <g/> . 291. Фактично сам Михальчук пізніше |
doc#40 | Ось що пише з цього приводу французький філософ | XVIII | ст <g/> . Д'Алямбер <g/> : « <g/> Наш досвід показує <g/> , що в нашій |
doc#45 | козачества <g/> , которое в течение | XVIII | века получило права Российского дворянства <g/> " ( |
doc#45 | А. А. Потебни ( <g/> в Харківському університеті <g/> ) " ( <g/> | XVIII | <g/> , 567-572 <g/> ) <g/> . Наче у відгук <g/> , Потебня присилає для |
doc#45 | : " <g/> Малорусские домашние лечебники | XVIII | в." </p><p> А втім <g/> , одна фраза в листі до Ягіча ( <g/> листопад |