Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 не був <g/> , пробував його прищепити Петербург у XVIII — XIX сторіччі <g/> , а тепер пропонує прищепити Київ
doc#8 студій над Монтеск'є та іншими мислениками XVIII сторіччя <g/> , він дійшов висновку <g/> , що вже там «
doc#9 на літературну мову <g/> . Коли ( <g/> кажу тут про час від XVIII ст <g/> . <g/> ) маємо взаємодію діалекту з літературною
doc#9 плекалася або давалася взнаки протягом усього XVIII <g/> , а почасти й на початку XIX ст <g/> . Характеристична
doc#9 традиції <g/> , є та <g/> , що в історичних творах кінця XVIII — початку XIX ст <g/> . козацький гетьман Самійло
doc#9 . </p><p> Становище починає змінюватися на межі XVIII і XIX ст <g/> . У своїй книжці « <g/> Записки о Малороссии <g/> ,
doc#9 . Переємність між мовою літератури XVIII і XIX ст <g/> . далеко більша <g/> , ніж це припускається <g/> . </p>
doc#10 языка и словесности Рос <g/> . Академии Наук <g/> , XVIII <g/> : 4 <g/> , 1913 </p><p> 24 <g/> ) Зародки такої настанови є вже в 2 <g/> ,
doc#15 , у Шевченка <g/> , ніж у деяких російських поетів XVIII сторіччя <g/> , хоч би у Ломоносова або Сумарокова <g/> ,
doc#15 . Автор посилається на те <g/> , що в газетах XVIII сторіччя вказівки місця і часу <g/> , а в книжках того
doc#15 в газетній <g/> , так званій діловій і науковій мові XVIII ст <g/> . " <g/> . Це спростовується <g/> , поперше <g/> , фактично
doc#18 ! </p><p> А заважить у судьбах землі <g/> , </p><p> Як та муха волови <g/> ! ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Що гірше <g/> : самостійність буде куплена ціною
doc#18 <p> Бач <g/> , як кублиться біля того Храмового порога <g/> ! ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Осяйна мрія Мойсеева про рай у своїй здобутій
doc#18 : </p><p> І упав він лицем до землі <g/> : </p><p> « <g/> Одурив нас Єгова <g/> ! » ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Це кінець Мойсеевого життя <g/> , бо заперечене <g/> , й
doc#18 свій найвищий вираз у кінцівці розділу XVIII <g/> , — « <g/> Одурив нас Єгова <g/> ! » — і в чеканні на появу
doc#25 Історично-філологічного відділу ВУАН XVIII <g/> , ст <g/> . 291. Фактично сам Михальчук пізніше
doc#40 Ось що пише з цього приводу французький філософ XVIII ст <g/> . Д'Алямбер <g/> : « <g/> Наш досвід показує <g/> , що в нашій
doc#45 козачества <g/> , которое в течение XVIII века получило права Российского дворянства <g/> " (
doc#45 А. А. Потебни ( <g/> в Харківському університеті <g/> ) " ( <g/> XVIII <g/> , 567-572 <g/> ) <g/> . Наче у відгук <g/> , Потебня присилає для
doc#45 : " <g/> Малорусские домашние лечебники XVIII в." </p><p> А втім <g/> , одна фраза в листі до Ягіча ( <g/> листопад