Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 докинуте тут слівце про сорок чорний <g/> . <g/> . Колір цей на сході Европи довго був модний <g/> . </p>
doc#0 чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> . На гостя цей привілей не ширився <g/> , наскільки добра кухня КГБ
doc#0 чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> . На гостя цей привілей не ширився <g/> , наскільки добра кухня КГБ
doc#0 Приближается сюда <g/> . </p><p> ( <g/> Цитую з пам'яті <g/> . <g/> ) </p><p> Якби цей куплет згадався скоріше <g/> , можна було б узяти це
doc#0 . </p><p> Тепер <g/> , на весні 1945 року <g/> , на руїнах Европи <g/> , цей проростень <g/> , перещеплений з-над Дніпра <g/> ,
doc#0 . Кожний з пляуенської малої групи перебрідав цей новостворений кордон самотужки <g/> , в обставинах
doc#0 , в динаміці <g/> , в потужнінні <g/> . </p><p> Так <g/> , увесь цей шлях був шляхом утечі <g/> , але може <g/> , якоюсь мірою і
doc#1 — 1857-го р. <g/> ) <g/> . 1 тематично <g/> , й стилістично цей твір ближчий до минулого періоду творчости
doc#1 творів <g/> . Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання
doc#1 13-м жовтня I860 р. Мабуть <g/> , не випадково цей твір залишився незакінченим чи <g/> , точніше
doc#1 і приреченого на згубу <g/> . </p><p> На перший погляд <g/> , вірш цей — набір промовистих <g/> , крутих афоризмів <g/> .
doc#1 « <g/> зими <g/> » як метафоричного виразу старости <g/> . Далі цей образ конкретизується <g/> : </p><p> Сиди один <g/> , в холодній
doc#1 нікчемність і жалюгідність людини <g/> , кинутої у цей світ <g/> . Досягається це лише глибоким
doc#1 медитаціями та сатирою з елементами інвективи цей жанр у поезії Т. Шевченка стає основним <g/> . Із
doc#1 народніх пісень <g/> . У подальшому чотиривірші цей стиль зберігається <g/> , тільки додається
doc#1 , зміни в його ставленні до смерти <g/> , хоча цей аспект Шевченкової творчости і надзвичайно
doc#1 , — </p><p> він сам просить свою товаришку Музу покинути цей світ разом з ним <g/> : </p><p><g/> … Ходімо спать <g/> , </p><p> Ходімо в хату
doc#1 , передумані й осмислені по-іншому <g/> . І всюди цей процес перегляду і переосмислення ішов в
doc#1 бунту в Шевченковій поезії <g/> . Він показав <g/> , як цей образ перегукується з таким самим образом у
doc#1 його поет називає — удаючись до характерного в цей період оксиморона— « <g/> гріхом праведним <g/> » <g/> . Він