Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Перша зустріч буде за три дні <g/> .
doc#1 І все ж загальноприйнятим є поділ творчости Т. Шевченка на три періоди <g/> : до заслання <g/> , протягом заслання і після заслання <g/> . </p>
doc#1 У вірші « <g/> Хоча лежачого не б'ють <g/> » є щонайбільше три церковнослов ЯН13МИ ( <g/> « <g/> скорб <g/> » <g/> , « <g/> печаль <g/> » <g/> , « <g/> пси <g/> » <g/> , - два останні не обов'язково </p><p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> !
doc#3 Замість конфіґурації типу п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий <g/> ) — п'яти голубів ( <g/> давальний <g/> ) перенесено структуру три голуби — трьох голубів—трьом голубам і т. д. <g/> , так що витворилася проміжна парадигма п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий + у новій системі <g/> , радше родовий <g/> ) — п'яти голубам ( <g/> узгодження <g/> ) <g/> , що не могло не зробити загальну картину ще більш плутаною й внутрішньо суперечливішою <g/> . </p>
doc#3 Звідси <g/> , від конструкцій типу числівник ( <g/> два <g/> , три <g/> , чотири <g/> ) плюс тел-ят- або племен- метастази могли ширитися в двох напрямах <g/> : до іменників середнього роду і до дво- основних іменників <g/> .
doc#4 ( <g/> Радше <g/> , перше <g/> , про що далі в розділі три <g/> .
doc#4 Нехай читач викине три останні уступи <g/> , включно з цитатою з </p><p> Шопенгауера <g/> , з посиланням на музику <g/> , з французьким висловом про молодість і старість <g/> …
doc#5 Є <g/> , здається їй <g/> , три кінці кохання й усі відомі <g/> : « <g/> одружіння <g/> , знелюблення одної сторони й обопільне вичерпання <g/> , що вибухає сварками <g/> , докорами й прокляттями <g/> » <g/> .
doc#6 <p> Малим свідченням про одержимість Курилика малярством хай буде згадка про своєрідну виставку <g/> , що відбулася в галерії Аврома Айсікса в Торонто 1980 року <g/> , три роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після першої виставки його творів у тій таки галерії <g/> , яка репрезентувала мистця всі ці роки <g/> .
doc#6 Він пише <g/> , що споглядання цих творів у тих сумних обставинах принесло йому “ <g/> тимчасове щастя <g/> ” <g/> , — він насолоджувався цим щастям три повні дні <g/> , які він провів у віденському музеї в залі Бройгеля <g/> .
doc#6 <p> Можна здогадуватися про три джерела безобличної і сумарнообличної манер Курилика <g/> .
doc#6 Павла <g/> ” ( <g/> всі три в Відні <g/> ) <g/> .
doc#6 У “ <g/> Щедрому врожаї <g/> ” бачимо три прямокутники з тим <g/> , що перший переділений діягоналею на два трикутники ( <g/> ч. 20 <g/> ) <g/> .
doc#6 Другою і останньою фресковою працею Курилика <g/> , виконаною вже в останній рік його життя <g/> , були три панелі в каплиці св <g/> .
doc#8 З ентузіязмом археолога <g/> , він захоплювався рисами окремих епох <g/> , збиранням черепочків людських думок і манер поведінки <g/> , що з них творився образ доби <g/> , — і це привело його до белетристики <g/> , — спочатку жанру роману- біографії ( <g/> « <g/> Аліна і Костомаров <g/> » <g/> , незакінчений роман про Ф. Війона <g/> , оповідання про Рільке <g/> , про Ван Гоґа <g/> ) <g/> , а потім і до чистої белетристики <g/> , до того <g/> , що найкраще можна окреслити англійським словом fiction <g/> , з обома його значеннями — « <g/> вигадка <g/> » і — « <g/> белетристика <g/> » <g/> , давши тут три повісті <g/> : « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> , « <g/> Доктор Серафікус <g/> » і « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> , та низку оповідань <g/> , що їх він хотів видати окремою книгою і довго переробляв для цього видання <g/> , — але цей намір так і не здійснився <g/> . </p>
doc#9 М. Драгоманів <g/> , який у даному випадку наближався до них <g/> , писав про М. Старицького <g/> : « <g/> Він мені справив болість на три дні своїм самовольно й безграмотно кованим язиком <g/> : Господи <g/> !
doc#9 Шафонський ділить українські говірки на три групи <g/> .
doc#10 Тим то Ганцов спромігся дати загальну картину північно-українських говірок <g/> , обґрунтувавши їх поділ на три групи — східну — лівобережну <g/> , посередню ( <g/> від Дніпра до Горині <g/> ) і західну ( <g/> на захід від Горині <g/> ) і відкинувши виділення Підляшшя в окрему групу ( <g/> 5 <g/> , 128 <g/> ; 12 <g/> , II <g/> , 231 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Щодо первісних східньослов'янських діялектних груп <g/> , то в ті часи панувала концепція Шахматова про те <g/> , що їх було три <g/> : з однієї розвинулася українська мова <g/> , з другої — південно-російські говірки й білоруська мова <g/> , з третьої — північно-російські говірки <g/> .
doc#10 <p> Формально праці Курило з історії української мови присвячені тільки трьом проблемам <g/> , усі три — з історичної фонетики <g/> , вужче — з історії голосних <g/> .