Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Муся <g/> . Суцільний водевіль <g/> . </p><p> Водевіль <g/> , але не такий уже веселий <g/> . Сьогодні Галицький жартує про
doc#0 розвалене каміння <g/> . Н. готовий іти назад <g/> . Він такий обурений <g/> , що навіть не треба казати <g/> : « <g/> А я ж казав
doc#1 і через це втрачених для сім'ї ( <g/> країни <g/> ) <g/> , — майже такий самий типовий для поезії Т. Шевченка <g/> , як і мотив
doc#4 частини <g/> . </p><p> Видається <g/> , що сама поетка підказує такий поділ <g/> , хоч і не зв'язує його з оцінкою ваги й
doc#4 людини з руками-невільницями <g/> . У продовженні такий самий контраст <g/> , як у перед тим наведеному вірші
doc#4 й приміряти до себе <g/> : чи він <g/> , автор <g/> , — такий <g/> , як я <g/> ? Чи є відмінності <g/> ? Які саме <g/> ? Я не робитиму
doc#4 й гармонії до старечого віку <g/> , і світ їм був такий же приязний <g/> , як їхня хата <g/> . Коли до них забрели
doc#4 Іова <g/> , 33 <g/> , 9—12 <g/> ) <g/> . Його кінцеве помилування — такий самий акт Божої сваволі <g/> , як і його кара <g/> .
doc#5 . Різниця тільки та <g/> , що цей вид забурення не такий загальний <g/> , як той <g/> , що зветься коханням <g/> . Він
doc#6 часто знаходимо на картинах Курилика <g/> . Але гурт такий самий зляканий і безпорадний <g/> , як поодинока
doc#6 його об'єднати в одному надрядному терміні <g/> . За такий термін можна обрати знаковість <g/> . У своїй істоті
doc#6 на суспільній драбині <g/> . Але <g/> , звичайно <g/> , такий розподіл часу був не причиною способу
doc#6 швидко поглянув на нього <g/> , щоб бачити <g/> , чи він такий меткий <g/> , а </p><p> тоді сказав <g/> : </p><p> — Я думаю <g/> , що ти маєш рацію
doc#8 запитали <g/> , що таке есеї <g/> , я сказав би <g/> : есей — це такий літературний жанр <g/> , який бачить у дійсності те <g/> ,
doc#9 сотворена поезією Шевченка <g/> » <g/> . </p><p> Рух був спочатку такий потужний <g/> , що йому піддавалися навіть крайні й
doc#9 не тільки не противляться нашому ухові <g/> , а мають такий вигук <g/> , немовби вони були притаманні українцям
doc#9 мав цілковиту рацію <g/> , роблячи в своїй статті такий висновок <g/> : « <g/> Як ми учимося зі словарем в руці
doc#9 жадного насильства <g/> , сварки й колотнечі <g/> . Я не такий завзятий лінгвіст <g/> , щоб так уже " <g/> преломляти
doc#9 , а то й з московського <g/> »2 <g/> , — і робить з цього такий висновок <g/> : « <g/> Дак ото і нам <g/> , і галичанам треба тую
doc#9 , ні для дітей <g/> »2. </p><p> 4. Чим же обґрунтовується такий важкий і безапеляційний присуд <g/> ? Чим саме така