This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | Саєнка <g/> . І він <g/> , хлопчисько <g/> , пам'ятав гори <g/> , | таки | гори трупів <g/> , сморід <g/> , уже сморід <g/> , ще недавно |
doc#0 | . <g/> ) </p><p> З цією посвідкою Н. вийшов того ж | таки | дня на вулицю <g/> , це була Сумська <g/> . Після 12 днів |
doc#0 | . Поїзд ішов більш-менш за розкладом <g/> , подорож | таки | була авантюрою <g/> , але вона була <g/> . Поїзд рухався |
doc#0 | ] доказывает <g/> , что это тебе не по силам <g/> . Все | таки | и толкотня <g/> , и бессонные ночи <g/> , и плохая погода <g/> . |
doc#0 | запропонував Н. повечеряти в ресторані <g/> , але | таки | справді доброму <g/> . Чи є такі ще в Берліні <g/> ? Так <g/> , він |
doc#0 | ми в безпосередній нашій темі — Сковорода і <g/> … <g/> , та | таки | Швейк — тут ці два сходяться <g/> . Четвертий — про |
doc#1 | в дусі народніх пісень — звичайно <g/> , знову ж | таки | персоналізовані і скомпоновані за схемою |
doc#2 | її рід <g/> ? Що як би не зноситися соколом чи орлом <g/> , а | таки | доведеться бути розбитим бурею й скигліти |
doc#2 | , що те <g/> , що мало б за таких умов стати епосом <g/> , усе | таки | зберігає властивості лірики <g/> . Як твориться |
doc#2 | випинаються ті нечисленні окреслення <g/> , що їх | таки | допущено <g/> . </p><p> За сумом іде ніжність <g/> , не виключаючи |
doc#3 | в родовому відмінку <g/> , але як правило змову ж | таки | певного числа ( <g/> крім 11 і 12 <g/> ) у множині <g/> . |
doc#4 | Манила <g/> , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій | таки | поезії « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для |
doc#4 | під ногами бите скло <g/> . Щастя на світі все | таки | є <g/> , щастя Філемона й Бавкіди ( <g/> до яких я ще |
doc#4 | надавано термінові різних і багато <g/> . Все | таки | можна думати <g/> , що роман характеризується тим <g/> , |
doc#4 | . Але <g/> , кажучи по-обивательському <g/> , роман — усе | таки | дія і рух уперед <g/> . </p><p> Натомість у збірці поезій |
doc#4 | названого в віршах <g/> , — у значущі символи <g/> , та все | таки | не висуває жадних претенсій ні на |
doc#4 | без тями ввесь вік любила </p><p> й якого ще й досі <g/> … </p><p> люблю | таки | <g/> . — </p><p> ( <g/> « <g/> Признання <g/> » <g/> ) </p><p> і тоді <g/> : </p><p> Самота і старість — |
doc#4 | простигло наче <g/> … </p><p> Присутність <g/> … і тільки <g/> , </p><p> а в все | таки | з пуантою негайно за цим <g/> : </p><p> Та коли її нема <g/> , </p><p> в хаті |
doc#4 | » <g/> , написані 1979 і 1982 р. <g/> , тоді як нічого <g/> , так | таки | нічого з цих живих подробиць не знайдемо в « |
doc#4 | , що відбувається над кимсь іншим <g/> . Та все | таки | поріг <g/> , що його треба переступити — страшний <g/> , і |