Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 цього чималу кількість грецьких і латинських слів ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80
doc#1 ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80 слів ужито 180 разів для позначення реалій
doc#1 прийомів Т. Шевченка — постійне нагромадження слів <g/> , що належать до одного й того ж семантичного
doc#2 викликати без виклику і запалювати без великих слів <g/> . Вона добре знає чар свого рожевого личка <g/> ,
doc#3 реченнях <g/> . </p><p> Семантична і синтаксична еволюція слів типу двоє ( <g/> двои <g/> ) як слід не вивчена і мала б бути
doc#4 , писавши про Олену Телігу ( <g/> « <g/> Без металевих слів і без зідхань даремних <g/> » <g/> ) <g/> , про Василя Стуса ( <g/> «
doc#4 — в тиші <g/> : </p><p> Знов тиші оксамитний клапоть Упав на слів стогранне скло <g/> , </p><p> А серце раптом <g/> , наче папороть <g/> , </p>
doc#4 , але все несподівано зміщено вставкою трьох слів у супроводі зламу інтонації й ритму <g/> : </p><p> і на тій <g/> , </p><p> що
doc#4 і Олесевому заколисуванню плином слів <g/> , і часто картонному патосові Маланюка чи
doc#4 щоденного дрібного побуту проймає вибір слів <g/> , що можуть бути аж надто « <g/> непоетичними <g/> » і що «
doc#4 ігноруючи всі інші сумежні звуки <g/> , а часто й межі слів <g/> , тип пам'ятаю це — пересипаються ( <g/> ай-ай <g/> ) <g/> ,
doc#4 співгра поетичного й апоетичного <g/> , як у доборі слів і синтаксичних конструкцій <g/> , і кінцевий ефект
doc#6 на більших глибинах <g/> , варт сказати кілька слів про <g/> , власне <g/> , ці відзнаки поверхні <g/> , бо різні
doc#6 , а отже <g/> , від назв картин до самих картин <g/> . Кілька слів належить сказати про його трактування
doc#7 шлях слав кудись гомін <g/> , а не навпаки <g/> ? З порядку слів цього не мало б випливати <g/> , але відсутність
doc#7 — вони взагалі відмовлялися від значень слів <g/> , брали з мови тільки звуки <g/> , що самі собою <g/> , як
doc#7 йти <g/> . Ішлося про розхитання звичних зв'язків слів <g/> . Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків
doc#7 далі <g/> , і так далі <g/> . Просто пооббивати ці гачки зі слів <g/> , вивести їх цілком із автоматизму їхніх
doc#7 . Подруге <g/> , і головне <g/> , підносилася вага слів і їхнього значення <g/> . Бо читач <g/> , почуваючи <g/> , що
doc#7 рівноваги в уважнішому вгляді в значення слів <g/> . Тим самим у протилежність всякій заумній мові