Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 палати <g/> , а там Бог дасть безпечне повернення до світу живих і цілих людей <g/> , уже під новою владою <g/> . Це не
doc#0 у вульгарній дівці <g/> , так за всіма ніщотами світу Ігор шукав і вірив <g/> , що знаходить <g/> , ось-ось <g/> ,
doc#0 ? <g/> ) <g/> . Третій нас тут цікавить <g/> , це шлях втечі від світу <g/> . Ідеально і по-різному <g/> , це — і тут ми в
doc#1 апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства
doc#1 чернече <g/> ! </p><p> А ви <g/> , святиє предотечі <g/> , </p><p> По всьому світу розійшлись </p><p> І крихту хліба понесли </p><p> Царям убогим
doc#1 котрий зовсім не позбавлений любови до життя та світу цього <g/> . Якщо говорити про стилістику <g/> , то в цій
doc#1 . При всій любові поета до цього світу — </p><p> Бач <g/> , який широкий <g/> , </p><p> Та високий <g/> , та веселий <g/> , </p>
doc#1 навіть готовий віддати царям усі « <g/> добра <g/> » цього світу <g/> : </p><p> Тим неситим очам <g/> , </p><p> Земним богам-царям <g/> , </p><p> І плуги
doc#2 поставою неминучосте загибелі <g/> ? Чи кольорит її світу був зловіщий і тонус її життя - самозречення і
doc#2 головне в створенні власного стилю і власного світу <g/> , що його ми залюбки погоджуємося вмістити в
doc#2 і поезію загальної ваги <g/> , а « <g/> я <g/> » стає не центром світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за
doc#2 часу в описі <g/> . Але традиційність і обрядовість світу Лятуринської — це стала форма для вічного
doc#2 кожну річ і слово <g/> . Обряд робить людину частиною світу <g/> , а світ — частиною людини <g/> , і так стає можлива
doc#2 батьком і осіннім сонцем <g/> . </p><p> Знайдення гармонії світу в ритуалізації життя — тема і провідний мотив
doc#2 , а владна <g/> , музика <g/> , що стає принципом будови світу <g/> . Соняшні клярнети починають звучати <g/> , і
doc#2 не люляння <g/> , але щось далеко глибше <g/> : сприймання світу як музичної гармонії і вміння відтворити цю
doc#2 , слава — йменню <g/> , але також і про те <g/> , щоб Цариця світу хоронила сірому <g/> , що мусіла вийти на мандрівну
doc#2 . Але нічого не зраджено з старого поетичного світу <g/> , яким вона почала першу свою збірку <g/> . За тягарем
doc#4 рису <g/> , власне <g/> , сутність свого бачення світу <g/> , своєї виокремлености з нього <g/> , коротко — своєї
doc#4 вражень поетки і відрух її поетичного бачення світу <g/> , нічим не обмежене й не скуте плетиво вражень і