Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Розвиток його творчого стилю виявився у різних піднесеннях та спадах <g/> , і намагання звести їх до трьох періодів означало б спростити картину <g/> . </p>
doc#1 <p> Тут ми знаходимо твори різних жанрів і з різними стилістичними особливостями <g/> .
doc#1 <p> Поділ на періоди не означає <g/> , звичайно <g/> , що між творами різних періодів немає нічого спільного <g/> .
doc#3 <p> Як відомо <g/> , в давньоукраїнській мові числівник існував тільки на семантичному рівні <g/> , а морфологічно та синтаксично становив собою досить безформну масу різних уламків різних мовних підсистем <g/> , з мінімальним пристосуванням до числової семантики <g/> .
doc#3 <p> Як відомо <g/> , в давньоукраїнській мові числівник існував тільки на семантичному рівні <g/> , а морфологічно та синтаксично становив собою досить безформну масу різних уламків різних мовних підсистем <g/> , з мінімальним пристосуванням до числової семантики <g/> .
doc#4 Звичайно <g/> , що таке роман <g/> , ніхто сьогодні не знає <g/> , визначень надавано термінові різних і багато <g/> .
doc#4 Є фонтани з водою різних кольорів <g/> , що змінюються в вільній грі <g/> .
doc#5 Читач діставав біографію <g/> , речеву й психічну <g/> , героїв <g/> , образи Києва в його околицях і центрі <g/> , садах і бульварах <g/> , ресторанах <g/> , каварнях і культурних закладах <g/> , панораму міського життя <g/> , перекрій побуту різних соціяльних прошарків – студентів <g/> , дрібних крамарів <g/> , інтелігенції <g/> , мистецької богеми <g/> .
doc#5 Люди <g/> , як і числа <g/> , складаються з небагатьох основних цифр <g/> , у різних варіяціях <g/> , звичайно <g/> » <g/> .
doc#6 В цьому один з головних секретів популярности Куриликових серій з життя різних національних груп у Канаді — поляків <g/> , євреїв <g/> , українців <g/> , ірландців <g/> , інуїтів <g/>
doc#6 Скомпресованости двадцятип'ятирічного розвитку в житті канадського імгранта в одній картині Курилик хоче осягти тим <g/> , що показує на ній фармера <g/> , який оре землю плугом з трьома волами в запряжці тоді <g/> , як коло будинка працює механічна пила — знаряддя різних епох <g/> , що <g/> , твердить він <g/> , не співіснували в реальному часі <g/> .
doc#6 З другого боку <g/> , коли маляр схоплює динаміку світу <g/> , назва розгортається в речення з дієсловом у різних його формах <g/> : “ <g/> Сатана сіє бур'ян у церкві <g/> <g/> , “ <g/> Переслідувані тетеручкою-матір'ю <g/> <g/> .
doc#6 У тих <g/> , менше типових випадках <g/> , коли обличчя вималювано <g/> , те саме обличчя повторюється в різних картинах <g/> , здебільша довгасте в дорослих ( <g/> але кругле у фармерів <g/> ) <g/> , кругліше в дітей або підлітків <g/> .
doc#8 Здається <g/> , особливість його як науковця лежала в тому <g/> , що він не був фахівцем з якоїсь однієї дисципліни <g/> , а з певного кола проблем <g/> , які він вишукував у різних дисциплінах <g/> .
doc#8 Та в суті речі це не було новою тезою <g/> : це було тільки ствердження старої його тези про незалежність різних сторін розвитку суспільства чи націй як частин людства <g/> , в даному випадку — держави і культури <g/> .
doc#9 <p> Та говорити так — означає ігнорувати особливості історичного розвитку різних частин української території <g/> .
doc#9 А пізніші роки позначені впливами Шевченка <g/> , і його генієві коряться тоді всі1. </p><p> Правда <g/> , сам Шевченко охоче приймав у свою поетичну мову критично пересіяні елементи — і лексичні <g/> , і фонетично-морфологічні — різних українських діялектів <g/> .
doc#9 Якщо можна збагачувати свою мову <g/> , впроваджуючи до неї штучно досі чужі їй лексеми з різних інших джерел <g/> , якщо можна літературну мову зорієнтувати не на якусь певну говірку <g/> , а на поєднання різноджерельних елементів <g/> , на конґльомерат <g/> , на синтезу <g/> , на кованість <g/> , — то чому важливим складовим елементом цього конґльомерату не можуть бути слова й форми <g/> , взяті з Галичини <g/> ?
doc#9 Формально-теоретично це так <g/> , бо Шевченко робив схрещення різних мовних плянів давніше від П. Куліша і часто далеко сміливіше <g/> .
doc#9 Але він і недооцінив чинника національного духу <g/> , який і при відсутності політичних передумов може істотно зблизити літературні мови різних частин території однієї нації <g/> .