Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Із чотирьох можливих шляхів суспільного розвитку два прямо ведуть до катастрофи <g/> : нищення інших і нищення себе <g/> .
doc#1 <p> Це може показати аналіза своєрідної логіки розвитку образів <g/> , аналіза переносів <g/> , а також евфонії Шевченкових віршів <g/> .
doc#3 <p> Зібраний матеріял дозволив висловити припущення про рушійні сили за цією інновацією і про її місце і ролю в загальному розвитку синтакси новітньої української літературної мови <g/> .
doc#3 <p> У підсумку <g/> : Загальна лінія розвитку — синтаксичного і морфологічного — числових конструкцій може бути схарактеризована як повільне <g/> , але постійне — наближення до творення числівника як частини мови <g/> .
doc#3 Головні синтаксичні риси українського числівника <g/> , що проявляються в його розвитку <g/> , — 1 <g/> ) використання числівника в його становленні категорії числа не тільки як семантичної категорії <g/> , але і на послугах синтакси за- лежности і 2 <g/> ) використання узгодження і керування не як взаємо виключних <g/> , а як рівнолеглих і взаємодоповнюючих ( <g/> п'ять осіб — керування <g/> , п'ятьма особами — в тій самій парадигмі — узгодження <g/> ) <g/> . </p>
doc#3 У принципі <g/> , навіть якщо твердження про невластивість конструкцій типу двоє речень слушне <g/> , роля науковця поставити обговорювану конструкцію в еволюційний ряд і з'ясувати <g/> , чи заборона даних конструкцій умотивована і чи вона сприяє розвитку мови <g/> .
doc#4 Тож не буду розвивати й уґрунтовувати лінії поетичного розвитку <g/> .
doc#4 Саме це робить вірші <g/> , що їх читаємо <g/> , поезією <g/> , чудом <g/> , що про нього писав Ґете ( <g/> устами Вільгельма Майстера <g/> ) <g/> : « <g/> Ні разу не бачивши самого предмету в природі <g/> , ви пізнаєте правду в відтворенні <g/> , в вас ніби закладене передвідчуття всього світу <g/> , що дістає поштовх до розвитку <g/> , зіткнувшися з гармонією поезії <g/> » <g/> . </p>
doc#6 До того ж сьогодні ми ще не можемо сказати <g/> , що в екзистенціялістичних аспектах Куриликової творчости слід поставити на карб безпосередніх чи посередніх впливів ( <g/> ідеї носяться в повітрі <g/> ) <g/> , а що постало з паралельного внутрішнього духового розвитку мистця <g/> . </p>
doc#6 Скомпресованости двадцятип'ятирічного розвитку в житті канадського імгранта в одній картині Курилик хоче осягти тим <g/> , що показує на ній фармера <g/> , який оре землю плугом з трьома волами в запряжці тоді <g/> , як коло будинка працює механічна пила — знаряддя різних епох <g/> , що <g/> , твердить він <g/> , не співіснували в реальному часі <g/> .
doc#7 Одначе я думаю <g/> , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для розвитку української поезії на еміґрації <g/> . </p>
doc#7 З мого погляду — це не головна лінія нашого поетичного розвитку <g/> .
doc#7 Бо я не думаю <g/> , щоб флюктуаціонізм був чимсь більшим <g/> , як корисним <g/> , але побічним струмком у широкому потоці нашого поетичного розвитку <g/> . </p>
doc#8 Петров був однією з найбільших <g/> , якщо не найбільшою інтелектуальною постаттю серед української еміграції <g/> , один із дуже небагатьох <g/> , хто міг би сказати своє слово в розвитку світової думки <g/> .
doc#8 Навпаки <g/> , він шукав найбільшої точности в розвитку своїх думок і в їх формулюванні <g/> .
doc#8 Та в суті речі це не було новою тезою <g/> : це було тільки ствердження старої його тези про незалежність різних сторін розвитку суспільства чи націй як частин людства <g/> , в даному випадку — держави і культури <g/> .
doc#8 Я кажу « <g/> розвитку <g/> » <g/> , але <g/> , можливо <g/> , більше в дусі Петрова було б сказати « <g/> нерозвитку <g/> » <g/> . </p>
doc#8 <p> Його перу належала <g/> , наприклад <g/> , праця « <g/> Провідні етапи розвитку сучасного шевченкознавства <g/> » <g/> .
doc#9 Полемічних виступів з обох боків не бракувало <g/> , але ніхто не завдав собі труду об'єктивно <g/> , докладно і в історичній перспективі розгорнути загальну панораму розвитку <g/> , що привів до такого стану <g/> , й самого того стану <g/> .
doc#9 <p> Та говорити так — означає ігнорувати особливості історичного розвитку різних частин української території <g/> .