Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Початок Другої світової війни був дуже відмінний від початку Першої <g/> .
doc#0 Громадянки Н. не було вдома <g/> , від початку війни всі жінки з самого ранку вирушали по харчових крамницях — ану ж десь щось « <g/> дають <g/> » <g/> , черги там треба було вистояти <g/> .
doc#0 Для початку — в Україні <g/> .
doc#0 Витримано позицію <g/> , кажучи словами Ромена Роллана з часів ще початку століття — au-dessus de la melee ( <g/> понад колотнечею <g/> ) <g/> .
doc#1 <p> На початку I860 р. ситуація помітно змінюється <g/> . </p>
doc#1 Згадаймо <g/> , що народньопісенний стиль значною мірою характеризував ліричні твори Шевченка на початку його літературної кар'єри <g/> , хоч згодом <g/> , у період « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) і потім - у перші роки після заслання ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> .
doc#2 Ті <g/> , хто одним із своїх життьових завдань уважають розкрити вичерпаність ідеології хрищених батьків поетчиних ( <g/> автор цих рядків серед них <g/> ) <g/> , приймають творчість Лятуринської тому <g/> , що бачать <g/> , як многоводність її фактично заперечує вузькість початку <g/> .
doc#2 Ланцюги наїжачених асонансів пронизують вірш з початку до кінця в нерегулярному чергуванні <g/> : підбоїв — Предислави — Ярослава — слави — зброя — кривава — Мудрий — зубром — мудро — право <g/> .
doc#2 <p> Знайдення гармонії світу в ритуалізації життя — тема і провідний мотив творчости Лятуринської від початку до кінця <g/> .
doc#3 В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> .
doc#4 І ще в давніших з « <g/> нових <g/> » поезій тут і там ловимо кусники образности й ритмів « <g/> короля української поезії <g/> » початку нашого століття <g/> , оті « <g/> струни <g/> » <g/> , що « <g/> в серці мовкнуть <g/> » <g/> , оте « <g/> серце надвоє роздерте <g/> » <g/> , на яке спокусився й наш чи не найкращий критик <g/> , оті заколисливі ритми на зразок — </p><p> Що батьківщина нам <g/> , борцям упертим </p><p> За право вмерти не в чужій землі <g/> … </p>
doc#4 <p> Зведення поезії з вершини Парнасу на низини щоденного дрібного побуту проймає вибір слів <g/> , що можуть бути аж надто « <g/> непоетичними <g/> » і що « <g/> грають <g/> » особливо виразно й міцно <g/> , коли вони не єдині <g/> , а контрастують із словами <g/> , виразно « <g/> поетичними <g/> » <g/> , як от після початку — </p><p> « <g/> На городі бузина <g/> , </p><p> а в Києві дядько <g/> !
doc#4 Зформулюймо її так <g/> : Засоби поетичної техніки Наталі Лівицької- Холодної <g/> , взяті в сумі й взаємодії <g/> , творять у її « <g/> нових <g/> » поезіях ( <g/> чи новій поезії <g/> ) неповторний стиль <g/> , якого не поплутаєш ні з яким іншим <g/> , хоч він і йде в річищі вичищення новітньої поезії від котурняної бутафорії й чимраз більшого включення до цієї поезії елементів <g/> , що вважалися в XIX сторіччі й навіть на початку нашого занадто прозаїчними для поезії <g/> .
doc#6 Нас тут цікавить не позиція Франка <g/> , а незнайомство мистця з поетом <g/> , однією з центральних постатей української літератури останньої чверти дев'ятнадцятого й початку двадцятого сторіччя <g/> . </p>
doc#8 Вже з самого початку дається взнаки його метода — метода елементарних антитез- протиставлень <g/> : Про « <g/> Чорну Раду <g/> » Петров писав <g/> : « <g/> Її збудовано за методою спростовань <g/> : однією сценою автор спростовує іншу <g/> , даним твердженням він заперечує раніш висловлене <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Він стверджує " <g/> не <g/> " як підвалину стилю <g/> » ( <g/> с. 445 <g/> ) <g/> .
doc#9 Але його пам'ять зберігала з несхибною точністю <g/> , до найменших дрібниць сотні <g/> , а то й тисячі епізодів з українського культурного життя від початку століття <g/> , і тими скарбами пам'яті він радо ділився <g/> .
doc#9 Прослідкувати впливи Галичини на загальноукраїнську нову літературну мову <g/> , що стала розвиватися з початку XIX століття на Придніпрянщині й Слобожанщині <g/> , показати питому вагу й ролю галицьких мовних елементів <g/> , інкорпорованих відтоді в цю загальноукраїнську літературну мову — таке завдання цієї праці <g/> .
doc#9 , вплив заснованої 1861 р. « <g/> Основи <g/> » <g/> , а надто культ Шевченка <g/> , що починає творитися з початку 60 рр <g/> .
doc#9 Тут знову <g/> , після попередніх ще несміливих спроб « <g/> Основи <g/> » на початку шістдесятих років <g/> , українською мовою починала говорити <g/> , а далі вже впевнено говорила українська наука в найрізноманітніших її галузях <g/> . </p>
doc#9 Уже з самого початку зв'язків з Галичиною лунають голоси на цю тему <g/> , а на початку дев'ятдесятих років вибухає ціла дискусія <g/> , що провадиться з великим запалом і внутрішнім переконанням <g/> . </p>