Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У мешканні жило дві родини <g/> , одна Сербиних <g/> , друга <g/> , як уже знаємо <g/> , Н. Цей дзвінок був до Н. ( <g/> Попередження телефоном не було і не могло бути <g/> , бо не було телефона <g/> .
doc#0 Чи вони слухняно виконували наказ начальників <g/> , чи вони відчували зловісну насолоду нищення людських життів <g/> , яку так страхітливо відтворив Ігор Стравинський у своєму « <g/> Sacre de printemps <g/> » <g/> , партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харковде <g/> , правда <g/> , жертва тільки одна <g/> , але оргія жорстокости від того не менша <g/> .
doc#1 Це одна з тем <g/> , до яких він звертається постійно <g/> , — як і тема визволення України <g/> ; прагнення до гармонійного соціяльного устрою <g/> ; тема покритки <g/> ; тема заслання <g/> ; тема ідилічного родинного життя серед сільської природи <g/> .
doc#1 В останній рік його життя усі теми и проблеми попередніх років одна за одною були переглянуті <g/> , передумані й осмислені по-іншому <g/> .
doc#3 Рідше трапляються в полі спостережень однієї особи радикальні зсуви в поширених і поточних синтаксичних конструкціях <g/> , коли одна раптом « <g/> виходить з моди <g/> » <g/> , занепадає і на її місце приходить інша <g/> , нова <g/> , при чому <g/> , можливо <g/> , старша занепадає <g/> , а на її місце приходить нова <g/> , щоб заповнити порожнечу <g/> , а <g/> , можливо <g/> , спершу шириться нова конструкція — паралельна до старої <g/> , а потім у суперництві двох паралельних конструкцій перемагає ( <g/> а часом і не перемагає <g/> , а навпаки <g/> , « <g/> замах <g/> » не вдається і в змаганні нового і старого старе стверджує свою позицію <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> Істотна різниця між романом і « <g/> щоденником <g/> » — та <g/> , що в романі автора може не бути <g/> , — не бути як літературного образу <g/> , в щоденнику він неодмінно присутній <g/> , і одна з читацьких насолод саме в тому <g/> , щоб цей образ камінчик по камінчику складати <g/> , відтворювати й приміряти до себе <g/> : чи він <g/> , автор <g/> , — такий <g/> , як я <g/> ?
doc#4 І в обох випадках одна з особливостей цього стилю — його дуже своєрідна « <g/> щоденниковість <g/> » з грою дуже особистого <g/> , інтимно-особистого й загального <g/> , біографічно обмеженого з умінням вийти до вселюдськости <g/> , патосу <g/> , вкладеного в рамки стислости й стрима- ности <g/> , самоіронії й пластичности <g/> . </p>
doc#4 Не тільки це одна поетка <g/> , вірші одного й другого комплексу тиснуться на тих самих сторінках <g/> , датовані тими самими датами <g/> !
doc#4 Суть у тому <g/> , що вони не виключають одна одну <g/> .
doc#5 <p> Ще одна обставина збільшує сумнів <g/> .
doc#5 Але в дійсності це дві <g/> , одна від одної незалежні <g/> , відповіді українських письменників-інтелектуалістів на проблеми доби <g/> . </p>
doc#6 Уважають <g/> , що від нього лишилася не одна тисяча картин і <g/> , може <g/> , не менше рисунків <g/> .
doc#6 В його творах <g/> , виконаних найчастіше в перевазі сірих і брунатних кольорів <g/> , пропорція земного і небесного розв'язується звичайно за формулою — дві третини полотна небу <g/> , одна — землі <g/> .
doc#6 <g/> Трава не росте на битому шляху <g/> ” зветься одна з його каргин <g/> .
doc#6 ще раз “ <g/> Під осінь життя <g/> <g/> , ч. 5 тощо <g/> ) <g/> , — це не тільки вияв мистцевої філософії чи світовідчування <g/> , це також складова частина техніки площин <g/> , зіставлених одна з одною або накинених одна на одну <g/> . </p>
doc#6 ще раз “ <g/> Під осінь життя <g/> <g/> , ч. 5 тощо <g/> ) <g/> , — це не тільки вияв мистцевої філософії чи світовідчування <g/> , це також складова частина техніки площин <g/> , зіставлених одна з одною або накинених одна на одну <g/> . </p>
doc#6 Різні його серії <g/> , видані книжками <g/> , були не рисункові <g/> , вони будувалися на репродукціях з картин <g/> , але рисунковими були ілюстрації до Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> <g/> , перенесеного фактично до Канади <g/> , і до історії родини Вахнів <g/> , ще одна данина автора українським піонерам Канади <g/> .
doc#9 Є ще одна особа <g/> , яку мушу згадати в цьому контексті <g/> : Володимир Вікторович Дорошенко <g/> , тогочасний директор книгозбірні НТШ <g/> .
doc#9 <p> Ще одна обставина мала велике значення для перенесення галицьких мовних елементів до мови великоукраїнської преси <g/> .
doc#9 Це — одна з причин того <g/> , що дискусія не розв'язала остаточно питання про місце <g/> , ролю й питому вагу галицьких елементів в українській літературній мові <g/> , і глухі <g/> , переважно провінціяльного характеру відгомони сперечань на ці теми тривали і в наступні роки <g/> , а почасти пробиваються й тепер <g/> . </p>