Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . Сумління є і в охоронців закону <g/> . Сцена — ніби пародія з якоїсь п'єси Корнійчука <g/> , той стиль <g/> .
doc#0 і зайд <g/> . Він годився на якийсь — кількаденний ( <g/> ? <g/> ) ніби компроміс із німцями <g/> . Він перейшов на
doc#0 між Мірчуком і Н. лишилася на папері <g/> . Спершу ніби заходило на створення другого <g/> , після Львова <g/> ,
doc#0 карток вистригають <g/> , але все інше — ніби не було війни <g/> , альянтських гостей <g/> , навали
doc#0 . </p><p> І все-таки на чужині це було сімейство <g/> . Це була ніби своя родина <g/> . Це була Україна в усій її єдності й
doc#0 час <g/> , незрідка їх навіть потім звеличують так <g/> , ніби то саме вони були герої <g/> . Юру поховано в Києві з
doc#1 концепції й образи історичних подій та епох ніби закодовані у стислих символах <g/> . Таким <g/> ,
doc#1 й очікує читач <g/> , так і не матеріялізується <g/> . Він ніби стає реальним тільки в порівнянні <g/> : </p><p> А калина з
doc#2 . Жадних підкреслень <g/> . Центральний образ мужа ніби загубився серед образів тварин <g/> , - нема
doc#2 поширювання раз узятої мелодії <g/> . Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все
doc#2 б не повірили <g/> ! — дівоча Грація <g/> , лукавий посміх <g/> , ніби нехотячи кинений іскряний погляд з-під
doc#2 цикл « <g/> Гусел <g/> » - про змаг <g/> , мсту і обов'язок <g/> . Він ніби єднає цю збірку з попередньою <g/> . Другий цикл
doc#4 в основу структури збірки <g/> . « <g/> Старі <g/> » поезії — тут ніби пролог <g/> , « <g/> нові <g/> » — сама дія <g/> . Можна виставляти
doc#4 правопис <g/> , на зразок Золотонізький ( <g/> тричі <g/> , ніби походить цей прикметник не від Золотоноші <g/> , а
doc#4 буде приємне для видавців <g/> , а ще й тому <g/> , що воно ніби підтримує мою тезу про щоденниковий характер
doc#4 протягається нитка зв'язку <g/> . ГІерсональність ніби особистого документу сполучається з
doc#4 кіт <g/> , босий <g/> , сніг лапками ледве торкає <g/> . </p><p> Тема тут ніби проста — прихід зими <g/> , перший сніг <g/> . Жадного я <g/> ,
doc#4 жіноче бачення <g/> , це теж я <g/> , сховане за ощадним і ніби зовсім безособовим малюнком <g/> . Та й образ торби
doc#4 . І їхня повторюваність і їхня поява й рух ніби нічим не зумовлені <g/> , як і їхнє тимчасове
doc#4 освіту з романських літератур <g/> , збірка подає <g/> , ніби демонстративно <g/> , багатий вибір перекладів з