Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 обставини на власне мислення <g/> . Більші <g/> , ніж міг би мати <g/> , якби народився на десять років раніше
doc#0 він був « <g/> у списках <g/> » <g/> . Хто не хотів виїхати або не міг <g/> , мав бути знищений <g/> . Евакуація або смерть « <g/> за
doc#0 були і в Красному Лимані <g/> . Але Н. їх там не бачив і міг забути <g/> . Тут <g/> ? Що <g/> , коли Галицький ще не
doc#0 ніхто не уявляв навіть <g/> , щоб хтось із « <g/> місцевих <g/> » міг скористатися поїздом <g/> . Дикою фантазією було б
doc#0 , але вони втримали його кілька днів <g/> . А він же міг бути і партизаном <g/> , і ворогом <g/> . </p><p> Уже напровесні
doc#0 колах Львова <g/> , у демократичних обставинах міг би <g/> , може <g/> , кандидатувати на президента <g/> , але був
doc#0 , були солідні досягнення <g/> . Але Мірчук не міг створити і не створив цілісного колективу <g/> , бо
doc#0 прокладати шлях через голови співгромадян <g/> . Н. міг не шкодувати <g/> , що не найнявся до чорториїв
doc#0 вишукані <g/> , але <g/> , коли хотів <g/> , стримувати себе він міг <g/> , хоч у глибині душі він не плекав
doc#2 ритм <g/> . Нема поділу на строфи — він бо міг би заколисувати <g/> . Ланцюги наїжачених
doc#3 слід уважати « <g/> подвійний <g/> , двоякий <g/> » <g/> , що він міг набирати дистрибутивного <g/> , колективного і
doc#4 спостережливе й критичне око по- етки <g/> , і охочий міг би відтворити з цього сторінки її та її
doc#4 , роблячи добре діло — видаючи цей том <g/> , — не міг забезпечити <g/> , щоб кожний вірш мав свою сторінку
doc#4 всі вірші « <g/> ковбасою <g/> » <g/> ? Але потім я подумав <g/> , що це міг бути вибір самої поетки <g/> . У щоденнику бо кожний
doc#4 , милий <g/> , </p><p> ні по цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій міг не хотіти знати <g/> , що ідилія Філемона й Бавкіди не
doc#5 за свої формульні персонажі <g/> , Підмогильний міг би <g/> , мабуть <g/> , за епіграф до своєї невеличкої
doc#5 бо Бог невпізнанний методами науки і <g/> , зрештою <g/> , міг би він сказати <g/> , нічого не міняє в законах
doc#5 нема <g/> . Може ще нема <g/> , а може й не було б <g/> , коли б він міг писати далі <g/> . Усе таки імена Кіркеґора й
doc#6 бачив у Відні <g/> . Куриликове “ <g/> Господи <g/> , якби я міг бачити <g/> ” ( <g/> ч. 2 <g/> ) трудно не зв'язати з персонажами
doc#6 сам робивi <g/> , рідше — інші <g/> . Але ці фотографії він міг комбінувати дуже довільно <g/> . Так <g/> , на картині “