Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#0 З чужих мов він і німецьку майже не знав <g/> , а всю решту — Бог дасть <g/> .
doc#1 Цілий вірш скомпонований як переплетення цих двох рядів образів <g/> , коли на перший плян виходить то один <g/> , то другий ряд по черзі <g/> , — мов у мотузці <g/> , зсуканій із двох шнурків — чорного і білого <g/> .
doc#1 Російський пейзаж навпаки — нічний пейзаж із туманом і бурями <g/> , млою і примарними вогнями <g/> , що виринають з темряви <g/> , з невідомосте <g/> , мов очі Сатани <g/> . </p>
doc#2 Ось дитинство й старість <g/> : </p><p> Світ весною — мов веселка <g/> : </p><p> очі не натішить <g/> . </p>
doc#2 Вона робитиме з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На моїх грядках барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж е в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без окреслень <g/> : </p><p> А на галявах <g/> , мов сміття <g/> , </p><p> чарівного зілля <g/> , квіття <g/> . </p>
doc#2 <p> Образи теж стають багатими <g/> , мало не імажиністичними <g/> , всіма кольорами розцвіченими <g/> , всіма барвами закосиченими — </p><p> Золотіє колосиста <g/> , </p><p> теплий дощик пополоще <g/> , </p><p> то роса їй дасть намиста <g/> , </p><p> і від краю і до краю </p><p> їй зірниці <g/> , мов жар-птиці <g/> , </p><p> полум'яно спалахають <g/> . </p>
doc#2 <p> Веселка загорається над світом <g/> , і чудо поступового перетворення поезії Лятуринської довершується появою повноважного і декоративного барокко <g/> , коли в дівчини на рукаві </p><p> Може <g/> , й узороччя <g/> , </p><p> кожушан-бебрян <g/> , </p><p> мов ярке лоточчя <g/> , </p><p> доброт-злототкан <g/> , </p><p> коли зелень — уже не зелень <g/> , а зеленая хуртеча <g/> , коли наближення милого на коні — це « <g/> пісня й тупоти стодзвонні сріберних підков <g/> » <g/> . </p>
doc#3 Буде це добре діло <g/> , якщо це заоохотить читачів опанувати одну з « <g/> іноземних <g/> » мов <g/> . </p>
doc#4 Своєрідніший перехід від себе до третьої особи <g/> , сказати б <g/> , об'єктивізація я в не-я — чи то в безпосередньо займенниковому вияві — і часом гостро й гірко іронічному — </p><p> А на даху <g/> , де в тиші на дротах білизна сохне <g/> , вогка і рум'яна <g/> , хтось емігрантську тугу розгорта <g/> , мов сторінки бульварного роману <g/> .
doc#4 <p> І вийде тоді до нас із брами </p><p> Він - </p><p> і очистимося <g/> , мов ісопом <g/> , </p><p> в день останній <g/> , в останній час <g/> .
doc#7 <p> Хоч я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в редакції « <g/> Києва <g/> » ( <g/> на обкладинці написано <g/> : « <g/> Передрук за дозволом редакції <g/> » <g/> ) <g/> , але наважуюся передрукувати і другу частину вірша Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p><p> Віконниці з імли <g/> , </p><p> І днів здобуток нерозтлінний Пильнує шати всім <g/> , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p>
doc#7 Куди стосуються слова « <g/> у перших зацвітах вогнявих віконниці з імли <g/> » — до підрядного речення « <g/> мов на травах це все <g/> » <g/> , — чи до клаптика головного речення « <g/> так нездогадно <g/> » <g/> ?
doc#7 Поруч трьох дотеперішніх східньослов'янських мов — української <g/> , російської й білоруської — витворюється якась четверта <g/> . </p>
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>
doc#9 Як постали — в межах <g/> , у суті справи <g/> , однієї літературної мови — бо ніхто <g/> , дослівно ніхто не висував програми творення двох окремих літературних мов ( <g/> як це було нерідко у межах сербсько-хорватського мовного простору <g/> ) — назвімо їх умовно передзбручанською і зазбручанською <g/> , але в обох відламах української мови плекано саме місцеву традицію і боронено її <g/> , часом пристрасно і запекло <g/> , і то протягом мало не сторіччя <g/> .
doc#9 Усе-таки <g/> , коли видавництво Отто Гаррассовіца заповзялося видати мою « <g/> Галичину <g/> » в німецькому перекладі ( <g/> що потім вийшов в світ під назвою « <g/> Die ukrainische Schriftsprache 1798-1965. Ihre Entwicklung unter dem EinfluB der Dialekte <g/> , 1966 <g/> » <g/> ) <g/> , я зробив деякі істотні додатки <g/> , з яких найголовніші два <g/> : розділ про типологію слов'янських літературних мов і про місце української літературної мови в цій схемі <g/> , з одного боку <g/> ; і схематичний огляд впливу Чернігівщини на літературну мову <g/> .
doc#9 Але бажані тільки ті говіркові елементи й варіянти <g/> , які відрізняються від інших мов <g/> .
doc#9 Отже <g/> , основний критерій оцінки елементів при будуванні цієї літературної мови — відрубність від інших мов <g/> , окремішність <g/> , своєрідність за всяку ціну <g/> , хоч би ці варіянти й не вкладалися в єдину систему <g/> .