Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 свобода <g/> . Ілюзія сковородинського « <g/> світ ловив мене <g/> , але не впіймав <g/> » <g/> . </p><p> Але ідилії довго не тривають <g/> .
doc#0 року <g/> . Сковороду знову згадував Н. <g/> : світ ловив мене <g/> , але не впіймав <g/> . </p><p> Анахорети в Берліні </p><p> (
doc#0 ? </p><p> — Сказали <g/> . </p><p> — Нікуди не йдіть <g/> . Чекайте тут на мене <g/> . </p><p> Ця чудасія чекання тривала понад півгодини <g/> .
doc#1 кладе — гори <g/> . </p><p> У передчутті власної смерти — </p><p> І мене не мине <g/> , </p><p> На чужині зотне <g/> , </p><p> За решоткою задавить <g/> . </p>
doc#2 характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> . Бо поезія Лятуринської глибока <g/> , і <g/> , хоч які
doc#4 ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх
doc#4 майже виключно про другу <g/> , більшу й <g/> , як на мене <g/> , безмірно вартіснішу частину її книги <g/> ,
doc#4 до вікна від печі </p><p> — хай кипить собі борщ без мене — </p><p> взагалі ці кухонні речі </p><p> так не до речі <g/> , </p><p> коли
doc#4 не зовсім усунена <g/> , бачимо її і в займеннику мене і в виборі особи дієслова ( <g/> стану <g/> ) <g/> . Нема тут і
doc#4 … доторк руки <g/> , </p><p> очі <g/> , </p><p> що дивляться крізь мене й не бачать <g/> , </p><p> і тепло <g/> , що за всі роки </p><p> трохи
doc#4 словами <g/> : « <g/> Чистий я <g/> , не маю гріха <g/> , провини в мене немає <g/> , ані неправди <g/> . Він же найшов вину на мене й
doc#4 в мене немає <g/> , ані неправди <g/> . Він же найшов вину на мене й має мене за ворога Свого <g/> ; ноги мої в кайдани
doc#4 , ані неправди <g/> . Він же найшов вину на мене й має мене за ворога Свого <g/> ; ноги мої в кайдани закував і всі
doc#4 : </p><p> Хлопче юний з синіми очима <g/> , </p><p> поцілуй від мене свої сині очі <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Внукам <g/> » <g/> ) </p><p> І подумати тільки <g/> , що
doc#4 на тих образно-емоційних комплексах <g/> , що <g/> , як на мене <g/> , характеризують цю творчість як феномен серед
doc#4 у нас <g/> , — </p><p> іде продовження — </p><p> А тепер припадком </p><p> тут у мене <g/> , під вікном <g/> , </p><p> бузини — як море <g/> ! </p><p> і вона п'янким
doc#4 : </p><p> Я серцю сказала <g/> : не плач <g/> , люби <g/> ! </p><p> Хто ж за мене багатший </p><p> по цей і по той бік <g/> ? — </p><p> ( <g/> « <g/> Мій світ <g/> » <g/> ) </p><p> бік
doc#5 потребі <g/> , якої природа <g/> , на жаль <g/> , для мене не пошкодувала <g/> , я мушу забезпечити нормальне
doc#6 ні гроша не заплатив <g/> , і які <g/> , нарешті <g/> , позбавили мене волі <g/> ” <g/> . </p><p> Біографії Шевченка і Василя Курилика
doc#6 творів <g/> , автобіографічну книжку “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , що була успіхом у читачів і витримала двоє