Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 програми швайцарського миролюба Н. мав вироблену свою протиотруту <g/> . Так і сталося <g/> , що
doc#0 свою протиотруту <g/> . Так і сталося <g/> , що Н. мав сприятливі обставини на власне мислення <g/> .
doc#0 телефона не ставили <g/> . <g/> ) Гість <g/> , що оце дзвонив <g/> , мав вибір піти ліворуч до Н. або до Сербиних
doc#0 , що й досі відбувається в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем —
doc#0 . А другим висновком було <g/> , що Галицький не мав завдання зліпити справу проти Н.Його цікавило
doc#0 , вивезли в евакуаційних транспортах КГБ <g/> . Він мав незмірно більше « <g/> заслуг <g/> » <g/> , ніж Н. Уже багато
doc#0 ! А Н. хотів виїхати з Харкова <g/> , але зовсім не мав бажання заїхати бозна-куди <g/> , звідки не буде
doc#0 був « <g/> у списках <g/> » <g/> . Хто не хотів виїхати або не міг <g/> , мав бути знищений <g/> . Евакуація або смерть « <g/> за зраду <g/> »
doc#0 не впіймав <g/> » <g/> . </p><p> Але ідилії довго не тривають <g/> . Н. мав зустріти нову владу в Харкові <g/> . Шпитальна койка
doc#0 у прифронтовій смузі <g/> . Своїх громадян він не мав <g/> . Людність міста складалася з військових
doc#0 їм якихось прав або якось за них дбати <g/> . Ніхто не мав наміру відновити електрику <g/> , водогін <g/> , міський
doc#0 . Василь Сімович <g/> , любовно називаний дядя Вася <g/> , мав широкі впливи в українських колах Львова <g/> , у
doc#0 В демократах не було потреби <g/> . Сімович ніколи не мав і не хотів мати організаційної праці <g/> , вищої від
doc#0 почалася вже не один рік тому <g/> , словник не мав колегії <g/> , все робив і за все відповідав сам
doc#0 усі театри <g/> . В опері Унтер-ден-Лінден мав іти останнім Ваґнерів « <g/> Трістан і Ізольда <g/> » <g/> , не
doc#0 потребувала <g/> , фабрики їх не жадали <g/> , і Штрасгоф мав труднощі з розміщенням нових робітників <g/> . У
doc#0 дарується дивацтво всіх гатунків <g/> . Костецький мав своє божество <g/> , і це було мистецтво і ніщо інше <g/> .
doc#0 вбгали в неоковирний мундир <g/> . </p><p> Відповідну долю мав роман і в Україні <g/> . Спочатку його
doc#0 . ( <g/> Зрештою <g/> , український побутовий театр мав уже майже сторічну традицію виконавців ролі
doc#0 « <g/> Сватанні на Гончарівці <g/> » <g/> ) <g/> . Автор цих спогадів мав приємність бачити франків- ську виставу «