Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти годин <g/> , два « <g/> службовці <g/> » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> .
doc#0 Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти годин <g/> , два « <g/> службовці <g/> » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> .
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#0 Голубовський-адвокат думає <g/> , підшкірно переконаний <g/> , що Теміда <g/> , а з нею <g/> , мабуть <g/> , і ввесь Олімп <g/> , природно мислять і промовляють — ви гадали б — по-грецьки <g/> ?
doc#0 Жінки-рятівниці Н. не знав <g/> , — ні прізвища <g/> , ні адреси <g/> , таборових поліцаїв теж ні <g/> , — виявилося <g/> , що молодики в плащах були поліцаями <g/> , мабуть <g/> , таборовими <g/> , а може <g/> , й вищого щабля людоловами <g/> .
doc#0 Правдоподібно <g/> , Костецький не може претендувати на амплюа великого письменника <g/> , що б це практично не означало <g/> , мабуть <g/> , мало або нічого <g/> .
doc#0 Це були він сам <g/> , Іван Майстренко — многолітній боротьбіст — лівий антинацист <g/> , після його приїзду — Н. Молодші <g/> , звичайно <g/> , поети-початківці ( <g/> і <g/> , мабуть <g/> , екс-комсомольці <g/> , яких Довгаль витяг із рабства — Василь Онуфрієнко з жінкою Марусею <g/> , Всеволод Біленко <g/> ) <g/> , таких прав не дістали <g/> , їхня праця була технічна <g/> .
doc#2 <p> Цю традицію вірности підкреслює й те <g/> , що збірка трьох збірок дістала назву не останньої <g/> , як це зробив би <g/> , мабуть <g/> , кожний автор <g/> , а першої <g/> .
doc#2 Але треба кінчати <g/> , і кінчити <g/> , мабуть <g/> , треба тим <g/> , як незвичайно ці мініятюрки поєднуються в цілість <g/> .
doc#4 Бачимо порозкидані тут і там деталі щоденного побуту — кухня і варення <g/> , сусіди й вулиця перед вікном <g/> , нахил чоловіка до рибальства й до малювання жуків і риб ( <g/> « <g/> Над твоєю труною <g/> » <g/> ) <g/> , часом такі приватні <g/> , що не піддаються коментареві сторонньої людини <g/> , як от у вірші <g/> , присвяченому <g/> , мабуть <g/> , Олені Телізі ( <g/> Ол <g/> .
doc#4 Зростає конкретність поетичного мислення <g/> , тверезість <g/> , що дивним дивом лучиться з ліризмом <g/> , зростає щільність образів <g/> , посилюється фолкльорний струмінь <g/> , що <g/> , мабуть <g/> , в'яже сучасне з пам'яттю дитинства <g/> .
doc#5 <p> Якби не ця іронія <g/> , якби не ховання за свої формульні персонажі <g/> , Підмогильний міг би <g/> , мабуть <g/> , за епіграф до своєї невеличкої драми взяти рядки з Лєрмонтова <g/> , – вони загальновідомі <g/> , але нагадаю їх <g/> : </p><p> Что страсти <g/> ?
doc#6 На жаль <g/> , цю незвичайну ( <g/> не чув <g/> , щоб Рафаель чи Рембрандт лишили по собі щось подібне <g/> ) “ <g/> серію <g/> ” <g/> , мабуть <g/> , розбито <g/> , бо картини ці продавалися вроздріб <g/> . </p>
doc#6 На цій виставці “ <g/> Снідання лісорубів <g/> ” ( <g/> ч. 14 <g/> ) <g/> , мабуть <g/> , засвоїло дещо з Бройгелевого “ <g/> Селянського весілля <g/> ” <g/> , яке Курилик бачив у Відні <g/> .
doc#6 Уже в найранішій з них <g/> , “ <g/> Докір сумління <g/> ” ( <g/> ч. 1 1953 <g/> ) <g/> , мабуть <g/> , не випадково бачимо купку цеглин <g/> , цемент і лопатку коло нього <g/> , що можуть вести нас до ідеї марности людського будування <g/> .
doc#6 У них є часткова спільність в тематиці <g/> , може <g/> , в етнографізмі ( <g/> канадський жанризм <g/> , мабуть <g/> , мало не завжди був також до певної міри етнографізмом <g/> , відбиваючи зацікавлення різними народностями <g/> , що заселяли країну <g/> .
doc#6 Курилик тут <g/> , отже <g/> , ближчий до жанристів кінця дев'ятнадцятого сторіччя <g/> , але <g/> , мабуть <g/> , різноманітніший у називанні і від них <g/> .
doc#6 Але справжніх попередників Куриликової назвотворчости треба шукати <g/> , мабуть <g/> , не в жанристів-реалістів <g/> , а в символістів <g/> .
doc#6 Традиція ця стара <g/> , типова для багатьох мініатюристів Середньовіччя ( <g/> між іншим і в ілюстраціях до Київського літопису в Радзівілівському списку <g/> ) <g/> , але найближчим попередником Бройгеля в цьому був <g/> , мабуть <g/> , Босх <g/> , наприклад <g/> , у мадрідському “ <g/> Возі сіна <g/> ” <g/> .
doc#6 Як і в випадку роману Стовна <g/> , зацікавлення Курилика п'єсою Роберта Болта “ <g/> A Man for All Seasons <g/> ” було <g/> , мабуть <g/> , викликане темою <g/> : життя Томаса Мора <g/> , якого пізніше Курилик зробив однією з центральних постатей своєї саскатунської фрески <g/> .