This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | висновок про нікчемність і жалюгідність | людини | <g/> , кинутої у цей світ <g/> . Досягається це лише |
doc#1 | дії на внутрішньому світі й духовних цінностях | людини | <g/> ; особливе відчуття вселенської злагоди <g/> , |
doc#1 | структури Всесвіту — гармонію і рівновагу | людини | в собі <g/> , у її стосунку до інших і в стосунку людини |
doc#1 | людини в собі <g/> , у її стосунку до інших і в стосунку | людини | до Бога <g/> . Образ <g/> , що є втіленням цього гріха <g/> , — це |
doc#1 | оксиморона— « <g/> гріхом праведним <g/> » <g/> . Він робить із | людини | « <g/> незрящу <g/> » <g/> , « <g/> недвигу серцем <g/> » <g/> . У своїй новій |
doc#1 | бунті бачить тепер Т. Шевченко визволення | людини | <g/> , а в становленні внутрішньої гармонії |
doc#1 | новій <g/> , загальній концепції життя | людини | і Бога у творчості Т. Шевченка <g/> . Від колишньої |
doc#2 | спис <g/> , земля гуде від гуків <g/> , і єдиною її <g/> , | людини | <g/> , любкою лишається туга помститися <g/> . Гостро |
doc#2 | І може б ми й повірили в тільки історичність цієї | людини | <g/> , якби дивним дивом не накладалося на цей |
doc#2 | - самозречення і аскетизм <g/> ? З-поза історичної | людини | визирає й прозирає сучасна <g/> , щоб не сказати - |
doc#2 | включати в себе і охоплювати всі епохи і всі віки | людини | <g/> . Ось дитинство й старість <g/> : </p><p> Світ весною — мов |
doc#2 | робить людину частиною світу <g/> , а світ — частиною | людини | <g/> , і так стає можлива перспектива — </p><p> Сім зірок <g/> , |
doc#4 | , що не піддаються коментареві сторонньої | людини | <g/> , як от у вірші <g/> , присвяченому <g/> , мабуть <g/> , Олені |
doc#4 | шибки будинків <g/> … Неприглядна дійсність | людини | з руками-невільницями <g/> . У продовженні такий |
doc#4 | малярства <g/> … Ми свідомо ведені тут крізь життя | людини | <g/> , збережене для майбутнього <g/> , з одного боку <g/> , в |
doc#4 | трохи легковажної панночки до повновартісної | людини | <g/> , може в наслідок тяжких життьових досвідів <g/> , а |
doc#4 | в усій історії цієї неспокійної істоти — | людини | <g/> . Гармонія людини й гармонія світу |
doc#4 | цієї неспокійної істоти — людини <g/> . Гармонія | людини | й гармонія світу розкривалися йому й ним саме в |
doc#4 | й спокій душі як найвищу цінність <g/> , гідну | людини | <g/> , в протиставленні базарові щоденних дрібниць |
doc#4 | звучить невеличка поезія про зустріч | людини | й цьогобічного світу з Богом <g/> : </p><p> Осінь малює |