Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p><p> Жан-Жак Руссо </p><p> Je
doc#0 . Відповідно призначається українська людина <g/> , але формально <g/> , а певною мірою й культурно —
doc#0 був розгублений і безпорадний <g/> . Без пашпорта людина — не людина <g/> , податися нікуди не можна <g/> . Утекти —
doc#0 і безпорадний <g/> . Без пашпорта людина — не людина <g/> , податися нікуди не можна <g/> . Утекти — годі й
doc#1 плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре
doc#1 , холодному <g/> , засніженому степові <g/> , де безсила людина мовби розчиняється у космічних стихіях <g/> , і <g/> , з
doc#1 <p> Тепер його позитивний герой — не месник чи кат <g/> , а людина <g/> , котру він називає « <g/> добросердим <g/> … тихолюбцем
doc#2 не свій <g/> ; хто не знає гасла <g/> , хай борониться <g/> . </p><p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на
doc#2 . </p><p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на княжій емалі <g/> . І може б ми й
doc#2 шкур включно <g/> . До того ж <g/> , якщо психологічно людина перших поезій Лятуринської в найкращому
doc#2 , а вже завжди безжалісний світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія
doc#4 безконечне <g/> , не те в старому віці <g/> , коли людина відкрила для себе неповоротність часу і
doc#4 , недосяжний <g/> . </p><p> Тільки ж сучасний світ і сучасна людина не здатні на послідовну ідилію ( <g/> нагадаю <g/> : « <g/> Ми
doc#4 <p> Світ для неї — в'язниця <g/> , а життя — незбагненне <g/> , і людина зла <g/> , вона — </p><p><g/> … засмітила моря і ріки <g/> , </p><p> кров'ю вмила
doc#4 дати один одному <g/> , - дуже вузькі <g/> . Кінець-кінцем людина завжди залишиться сама <g/> , і тут саме важить <g/> , хто
doc#4 , третій погляд <g/> , третє наближення <g/> . Але чи така людина знайдеться <g/> ? Чи відчує своєрідність осіннього
doc#5 коханням-відданістю <g/> , або Дмитра <g/> , бо він чесна людина й хоче заснувати родину <g/> . Льова втілює <g/> , отже <g/> ,
doc#5 щедро обдаровує нас природа <g/> » <g/> . І нарешті <g/> : « <g/> Нова людина буде байдужа до кольору вбрання й до смаку їжі <g/> ,
doc#5 , хто в тій чи тій формі цей твір сприймає <g/> » <g/> . Нова людина не витрачатиме часу на мистецтво <g/> : це буде « <g/> тип
doc#6 ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> . В “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” ( <g/> ч. 25 <g/> ) мала людина відсунена назад і в темряву <g/> , а малість і