Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 А скільки тут випаровувалося темпераменту <g/> , звинувачень у невігластві й браку культури <g/> !
doc#0 Ні панівна тоді в Німеччині авторитарність <g/> , ні — тим більше — фактичний стан справ і рівень культури працівників журналу не дозволяли рівности всіх <g/> .
doc#0 Сам і самотній був Н. у Красному Лимані <g/> , вчотирьох у Львові <g/> , всімох у Пляуені <g/> , а вже коли змовкли гармати й мінні поля <g/> , навколо Н. твориться цілий колектив <g/> , самоназваний муром/МУРом <g/> , не боячися претендувати на якесь <g/> , хай мале місце в історії України <g/> , української культури <g/> , в брунькуванні <g/> , в динаміці <g/> , в потужнінні <g/> . </p>
doc#6 Але філософія й світогляд Сковороди лишили свій слід на характері української культури <g/> .
doc#6 Дивлячися на його картини <g/> , ми можемо забути їхню історично-мистецьку генезу <g/> , але з нами залишиться те <g/> , що зробило їх неповторними й <g/> , кінець-кінцем у цьому сенсі <g/> , нашими <g/> , частиною культури нашого сьогодні <g/> , нашого естетичного світу <g/> .
doc#6 Не тільки в літературі й мистецтві <g/> , а й в особистих контактах він не обертався систематично серед творців культури <g/> .
doc#6 Це те середовище <g/> , яке про багато явищ культури дізнається з періодичних видань типу “ <g/> Reader's Digest <g/> ” <g/> , і не даремно знаходимо в автобіографії Курилика одверту згадку про те <g/> , що він користався скороченнями статтів <g/> , робленими в цьому журналі ( <g/> 145 <g/> ) <g/> . </p>
doc#8 йшли від етнографії до науки <g/> , до культури <g/> .
doc#8 Петров належав до покоління <g/> , що йшло від загальнолюдської культури до етнографії <g/> .
doc#8 Та в суті речі це не було новою тезою <g/> : це було тільки ствердження старої його тези про незалежність різних сторін розвитку суспільства чи націй як частин людства <g/> , в даному випадку — держави і культури <g/> .
doc#9 Вся літературно-видавнича діяльність <g/> , а тим самим відповідальність за розвиток української літератури <g/> , української культури і літературної мови переноситься на Галичину <g/> .
doc#9 »2 </p><p> Як це й природно <g/> , різні погляди на шляхи розвитку української літературної мови в'яжуться з різними світоглядами <g/> , з різними політичними спрямуваннями <g/> : виразно народницькими з одного боку <g/> , радикальними й демократичними з другого <g/> , а дискусія на мовні теми переливається в дискусію про шляхи розвитку української національної культури взагалі <g/> .
doc#9 Письменниця такої високої загальної і мовної культури <g/> , письменниця такого рівня відповідальности перед собою й самоконтролю могла мимоволі пропустити одне-два західноукраїнських слова абощо <g/> , але не могла несвідомо використовувати їх так послідовно і систематично <g/> .
doc#9 І <g/> , приймаючи існуюче за розумне <g/> , дане за доцільне <g/> , І. Нечуй-Левицький і переносив автоматично цю лексику до своїх творів <g/> , не помічаючи <g/> , що цим він заходить у безвихідну суперечність з проголошеними ним же самим принципами національности й народности в літературі <g/> , з пожаданою ним самим вимогою відштовхування від російської літератури й культури <g/> . </p>
doc#10 , за ту глибоку увагу до української культури й науки і за ту жертву <g/> , за допомого якої УВАН змогла цю працю надрукувати <g/> . </p>
doc#10 <p> З погляду розвитку науки так само <g/> , як з погляду переємності української культури обов'язком мовознавців нашого покоління є нагадати про життя й діяльність передчасно зліквідованих <g/> .
doc#10 Але і самого факту <g/> , що він віддав десяток років свого життя праці над Академічним словником і надав цьому досі не перевершеному виданню свого духа печать <g/> , досить для того <g/> , щоб записати ім'я Ганцова золотими літерами на таблиці визначних діячів української культури <g/> .
doc#10 <p> 2. НАУКОВА ПРОДУКЦІЯ І ОБСТАВИНИ ЖИТТЯ </p><p> Визначне місце в списку діячів української культури було б забезпечене Ганцову <g/> , якби він тільки працював над Академічним словником <g/> .
doc#10 Можливо <g/> , що першим <g/> , хто звернув її інтерес до української культури і українського визвольного руху був саме Євген Тимченко <g/> , визначний український мовознавець і може найтиповіший представник “ <g/> народницької <g/> ” течії в українській лінгвістиці <g/> , що від 1913 р. викладав на Високих Жіночих курсах у Варшаві <g/> , а від 1915 р. став приват-доцентом Варшавського університету4 <g/> ) і саме тоді почав працю над своєю серією монографій про синтаксичні функції відмінків в українській мові <g/> , — перша з них <g/> , про родовий відмінок <g/> , вийшла таки в Варшаві 1913 року <g/> .
doc#10 <p> Як і в випадку Ганцова <g/> , через переслідування української науки й культури ці задуми не змогли здійснитися <g/> .