Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 А чи не було так само в дії тих червоних партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харкові <g/> ? </p>
doc#0 Слідом за кожною спалахували квартали <g/> , злітали в повітря брили <g/> , що недавно ще були будинками <g/> , на вулицях засівалися міни негайної й повільної дії <g/> . </p>
doc#1 І всюди цей процес перегляду і переосмислення ішов в одному й тому ж напрямку <g/> : відмова від зовнішнього ефекту <g/> , зосередження дії на внутрішньому світі й духовних цінностях людини <g/> ; особливе відчуття вселенської злагоди <g/> , душевна рівновага <g/> , злиття зі Всесвітом в ідеальній гармонії <g/> . </p>
doc#2 Але традиційність і обрядовість світу Лятуринської — це стала форма для вічного набігання власних почуттів і думок <g/> , і її обряди — не обов'язок і нудна рутина <g/> , а живий зв'язок особи з людським гуртом і всесвітом <g/> , втілення в дії і жести космічної гармонії космічно-людської оркестри <g/> , вічноживе і безпосереднє <g/> , вічно пройняте Божим началом <g/> .
doc#4 Тільки варварська некультурність і мас <g/> , здвигнених до революційної дії <g/> , і вождів того руху <g/> , помножена на простори скаженої імперії й на намагання приборкати пробудження національних свідомостей <g/> , штовхнули до плекання й примусового накидання релігії марксизму ( <g/> власне <g/> , псевдомарксизму <g/> ) й нищення всього невідповідного <g/> .
doc#4 Бо і тема гармонії <g/> , і тема бунту <g/> , і тема — про яку мова буде далі — смерти — всі вони сприймаються в загальному балянсі збірки як факти й дії <g/> , настрої й пережиття на Україні або поза Україною <g/> , та мало не завжди в якомусь зв'язку з нею <g/> .
doc#5 Діятимуть двоє <g/> , ось рамка для їх дії <g/> . </p>
doc#6 Справді <g/> , “ <g/> канадськости <g/> ” в творчості Курилика дуже багато <g/> , часто навіть з документацією <g/> , коли мистець точно льокалізує місце “ <g/> дії <g/> ” даної картини <g/> .
doc#6 Однак він його порушував <g/> , найра- дикальніше тоді <g/> , коли наважувався винести частину дії <g/> , ба навіть частину показаних осіб або речей поза рамку картини <g/> .
doc#9 Nomina actoris <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> , із значенням прикмети або дії <g/> : речниця ( <g/> « <g/> її вважали За речницю великої снаги <g/> » — « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 97 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 » <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; від з родовим відмінком у часових зворотах <g/> , що показують вихідний пункт дії ( <g/> початковий <g/> ) ( <g/> « <g/> Відозви <g/> , якими від кількох днів засипувано місто <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; перед з орудним відмінком у часових зворотах <g/> , що показують часову відстань від певного моменту в минуле ( <g/> « <g/> Веселі води <g/> , що перед годиною були ще снігом <g/> , бігли <g/> » — « <g/> Лист <g/> » <g/> , 217 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 У складному реченні специфічно галицьких особливостей у М. Коцюбинського майже нема <g/> , хіба що можна згадати вживання сполучника аж у часових підрядних реченнях із значенням кінцевої межі тривання дії головного речення ( <g/> « <g/> Вона варила <g/> , аж стала старою дівкою <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 61 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Так <g/> , Г. Голоскевич подає переїзд як назву дії <g/> , а переїзд як місце <g/> , де переїздятьxl <g/> .
doc#10 <p> Я назву тут тільки головні з тих питань <g/> , що в них ( <g/> 5 <g/> ) визначила шлях розвитку української літературної мови <g/> : заперечення вживання активних дієприкметників на -чий <g/> , -ший і пасивних на -мий і конкретні поради <g/> , коли їх заступати на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання дієприслівників <g/> , зокрема дієприслівників на -вши в значенні одночасної дії ( <g/> 5 <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; поради про перевагу інфінітива над віддієслівними іменниками <g/> .
doc#11 <p> « <g/> Перверсія <g/> » <g/> , динаміка її дії приводять нас під кінець до катастрофи майже тотальної <g/> .
doc#12 <p> 5. Треба відрізняти дієприкметники <g/> , в яких ніколи не подвоюється н <g/> , від віддієслівних прикметників <g/> , що означають можливість чи неможливість дії і що завжди мають у наростках -енн ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -анн ( <g/> ий <g/> ) подвоєне н <g/> , напр <g/> .
doc#15 <p> Як абсолютно безприсудкові розглядаються ті слова і словосполучення <g/> , які Пєшковський називає екзистенціяльними називними реченнями <g/> , причому вони поділяються на фрази з іменниками речовими ( <g/> " <g/> предметными <g/> " <g/> ) <g/> , з іменниками <g/> , що походять від дієслів або означають дії <g/> .
doc#15 " <g/> , що відповідає власне називним реченням Пєшковського <g/> ; подруге <g/> , ті <g/> , що " <g/> мають на меті дати немов нерухому <g/> , закам'янілу картину <g/> , художній барельєф <g/> " <g/> ; нарешті <g/> , окремо виділяються ті <g/> , що " <g/> найбільше годяться малювати побіжні чи скороминучі вражіння <g/> " <g/> , а це буває тоді <g/> , коли називні іменники становлять назву дії <g/> .
doc#15 В них можна вбачати одне з імовірних безпосередніх джерел тих називних речень <g/> , в яких іменник у називному відмінку <g/> , головний член речення <g/> , виражає не назву матеріяльного предмета <g/> , а назву дії або стану <g/> . </p>
doc#15 <p> Саме з цього погляду набирає великої слушности запропонований Булаховським поділ називних речень на типи з іменниками пред- метовости ( <g/> речовими <g/> ) і іменниками віддієслівними або позначаючими дії <g/> , як слушне також і його зауваження про те <g/> , що обидва типи можуть " <g/> досить сильно зближуватися один з одним <g/> " функціонально <g/> ; я додав би тільки <g/> , що зближення це <g/> , мабуть <g/> , пізніше <g/> . </p>