Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 один <g/> , не повторювалося другим <g/> . Спочатку йшла — досить коротко — група запитань про походження й
doc#0 один <g/> , не повторювалося другим <g/> . Спочатку йшла — досить коротко — група запитань про походження й
doc#0 чи якомусь там Актау <g/> . Туди вже з'їхалося досить людського матеріялу з-над <g/> , скажімо <g/> , Дніпра й
doc#1 « <g/> помолоділи духом <g/> » <g/> ? Така інтерпретація була б досить банальна <g/> . Але коли й припустити це на хвилину <g/> ,
doc#3 , а морфологічно та синтаксично становив собою досить безформну масу різних уламків різних мовних
doc#3 і мала б бути темою окремої розвідки <g/> . Тут досить нагадати <g/> , що за первісне значення прикметника
doc#4 . </p><p> ( <g/> « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) </p><p> Та ці переходи між я — ти — ми — річ досить поширена <g/> . Своєрідніший перехід від себе до
doc#4 Україна ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до правди <g/> ) ввижається як суцільна
doc#4 : </p><p> Я чекаю на смерть без ляку <g/> , </p><p> тільки знаю <g/> : не досить ще <g/> , </p><p> не тепер складу подяку </p><p> за життя <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Осінь <g/> » <g/> ) </p>
doc#5 , що стояла щільно над урвищем горба <g/> . Потім досить вузьким проходом між церковним муром та
doc#5 . </p><p> Одначе це дивні двоє <g/> . Марта має сяку-таку <g/> , досить нескладну <g/> , зрештою <g/> , біографію <g/> , але не має
doc#5 ще передчасно <g/> . Читаймо далі <g/> . </p><p> А далі історія досить тривіяльна <g/> . Шквал пристрасти пронісся <g/> . Він не
doc#6 —тижнем у Нью-Йорку <g/> , Монреалі и Квебеку <g/> , — досить скромна програма <g/> . Дальші й більші успіхи —
doc#6 для себе самого тиск на знавців <g/> . Наслідки цього досить помітні й тепер <g/> . Картин Курилика по музеях мало
doc#6 собі й поширити її в світі <g/> . Картини часто було не досить <g/> . Не досить було і коментаря до неї <g/> . Правду
doc#6 її в світі <g/> . Картини часто було не досить <g/> . Не досить було і коментаря до неї <g/> . Правду картини треба
doc#6 повернувся <g/> ” ( <g/> ч. 9 <g/> ) і в “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” ( <g/> ч. 25 <g/> ) <g/> ; досить виразний принцип зіставної площинности і в “
doc#7 ще синтаксичні запитання <g/> , але поданих уже досить <g/> . Якщо читач витримав їх <g/> , то можна перейти до
doc#7 лишім це фахівцям відповідних жанрів <g/> . </p><p> У нас уже досить спопуляризовані слова Мак-Ліша <g/> , що облетіли
doc#7 конче слова певного типу або й певні слова <g/> . Так досить сказати <g/> , приміром <g/> , слово роззявити <g/> , щоб у