Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Бо Свирид Микитович запрошував Н. ще зі Львова <g/> , ше з Штрасгофу <g/> .
doc#2 Бо поезія Лятуринської глибока <g/> , і <g/> , хоч які прозорі її хвилі <g/> , не завжди легко побачити дно </p><p> Розкриваю свої карти одразу <g/> .
doc#2 <p> Бо і в кокетстві є щось від ритуалу <g/> , від обряду <g/> , а в житті повно казки <g/> . </p>
doc#2 Бо Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій світ <g/> .
doc#4 Бо особливість поезії Наталі Лівицької-Холодної в її « <g/> нових <g/> » віршах є те <g/> , що вона не цурається <g/> , здавалося б <g/> , найпрозаїчніших речей — і цим вона дуже сучасна <g/> , — але не нагромаджує їх у дусі голляндського малярства Яна Стеена чи Давіда Тенірса з їх « <g/> строкатим сміттям <g/> » як самоціллю <g/> , не затримується увагою своєю й читача на них <g/> , а тільки черкає їх <g/> , як ластівка в стрімкому леті може черкнутися крилом якоїсь речі <g/> , але ніколи на ній не зупиниться й не спочине <g/> . </p>
doc#4 Бо <g/> , кінець-кінцем <g/> , усе в літературі — засоби <g/> , але самі засоби — це ще не література <g/> .
doc#4 Бо є в ній та « <g/> крапелька <g/> » <g/> , яку людський дух <g/> , дух мистця додає до суми засобів і яка не вкладається в механічну суму засобів <g/> . </p>
doc#4 Бо зміст життя — </p><p> Самотньо йдеш у ніч оцю <g/> , </p><p> у безвість <g/> , в порожнечу </p><p> і <g/> , наче каторжний ланцюг <g/> , </p><p> свій біль волочиш <g/> . </p>
doc#4 Бо і тема гармонії <g/> , і тема бунту <g/> , і тема — про яку мова буде далі — смерти — всі вони сприймаються в загальному балянсі збірки як факти й дії <g/> , настрої й пережиття на Україні або поза Україною <g/> , та мало не завжди в якомусь зв'язку з нею <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Остання жертва <g/> » <g/> ) </p><p> Бо тепер вона знає <g/> , що сьогодні інший світ <g/> , інша доба <g/> : « <g/> Це інший світ <g/> …
doc#4 Бо поки інших поетів наслідують <g/> , нема відстані <g/> , конче потрібної для стилізації <g/> .
doc#5 Бо він безмежно іронічний супроти релігії розуму й супроти релігії прогресу <g/> .
doc#5 Бо він говорить про обмеженість розуму і про відсутність прогресу і протиставить цим модним релігіям гіркоту свого агностицизму <g/> . </p>
doc#6 Бо він знову підносить порушену тут тему адресата Куриликової творчости і оцінки її знавцями <g/> . </p>
doc#6 Бо творчість ця багатоплянова <g/> .
doc#6 Бо в дійсності він ніколи не мав абсолютної певности <g/> , чи те коло не було нестале і не тотожне з з <g/> , а вже й поготів <g/> , чи його можна замінити на в ( <g/> ньому <g/> ) <g/> .
doc#6 <p> — Бо він не повинен був би подобатися мені <g/> .
doc#7 Бо читач <g/> , почуваючи <g/> , що його вибито з синтаксичної інерції <g/> , починає шукати втраченої рівноваги в уважнішому вгляді в значення слів <g/> .
doc#7 Бо я не думаю <g/> , щоб флюктуаціонізм був чимсь більшим <g/> , як корисним <g/> , але побічним струмком у широкому потоці нашого поетичного розвитку <g/> . </p>
doc#9 Бо проти цього говорив би і загальний далеко не приязний кінець кінцем характер стосунків поета з Лукашевичем <g/> , і той факт <g/> , головне <g/> , що аналіза мови « <g/> Кобзаря <g/> » <g/> , скільки можна бачити <g/> , не виявляє жадних прямих слідів інтересу Шевченка до галицької лексики <g/> . </p>