This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї | історії | застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному |
doc#0 | . </p><p> Тут час закінчити передмови і пора почати нашу | історію | <g/> . </p><p> Запишемо собі дату <g/> . 17 вересня 1941 року <g/> , |
doc#0 | , — на полицях кімнати многотомник « <g/> | Історії | України <g/> » Грушевського <g/> , назвав своє прізвище <g/> : |
doc#0 | Шпитальна койка вже чекала на нього <g/> , сторінка з | історією | хвороби <g/> , фіктивної <g/> , але історія все-таки була |
doc#0 | , сторінка з історією хвороби <g/> , фіктивної <g/> , але | історія | все-таки була вже відкрита <g/> . 14 жовтня Н. виїхав |
doc#0 | з ладу <g/> . Поранених не було <g/> , бо не було пасажирів <g/> . </p><p> | Історія | зустрічі Н. з німецькими вояками ( <g/> майстром |
doc#0 | Файбишенка <g/> . </p><p> Шаркоф </p><p> Не шкодило б розписати тут | історію | Харкова й українців Харкова за майже півтора |
doc#0 | . Але те <g/> , що тут пропонується читачеві <g/> , — не | історія | загальна <g/> , а тільки міркування на тему |
doc#0 | не бомбили <g/> . Доля привела туди й українців <g/> . </p><p> | Історія | українських початків у Пляуені <g/> , коротко <g/> , |
doc#0 | оком <g/> , але роблену українськими руками <g/> . </p><p> | Історію | української або україномовної преси в |
doc#0 | міркувань тут уже слід повернутися до | історії | Н. <g/> , від Красного Лимана до Гофу <g/> . Але ще не зразу <g/> , |
doc#0 | боячися претендувати на якесь <g/> , хай мале місце в | історії | України <g/> , української культури <g/> , в |
doc#1 | За лічбою — етнографію і географію у 5 копійок <g/> . А | історію | <g/> , тілько нашу <g/> , може вбгаю в 10 копійок <g/> . Якби Бог |
doc#1 | цього періоду зникає тематика <g/> , пов'язана з | історією | України <g/> , тема національного гноблення <g/> , така |
doc#1 | філософській інтерпретації української | історії | <g/> . Це вірш <g/> , процитований раніше <g/> , — « <g/> Бували войни |
doc#1 | . </p><p> Саме в цьому вірші Т. Шевченко стверджує <g/> , що | історії | давньої України настане кінець і без сокири <g/> , не |
doc#1 | нічого нез'ясованого <g/> . Концепція української | історії | у вірші переглянута й підпорядкована новій <g/> , |
doc#2 | впали стіни <g/> , і зрівняно вали <g/> . Руїни <g/> » <g/> , — синтеза | історії | Волині <g/> . Порівняння впресовується в сам образ <g/> . |
doc#3 | не вчить людей писати романи <g/> , інститут | історії | — робити державні перевороти <g/> . Інститут |
doc#4 | думати <g/> , що роман характеризується тим <g/> , що це | історія | подій і героя/героїв <g/> , може часом не і <g/> , а або <g/> , ця |