Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p><p> Жан-Жак Руссо </p><p> Je suis
doc#0 була створена легенда про хижу Німеччину <g/> , яка зненацька напала на безборонну овечку — Росію <g/> .
doc#0 цих процесів Олесь Гончар у своєму « <g/> Циклоні <g/> » <g/> , який він назвав романом <g/> . До Харкова поранених не
doc#0 горлала про порятунок Европи <g/> . Н. знав <g/> , що яка б не була фразеологія <g/> , не буває воєн <g/> ,
doc#0 в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем — українською чи
doc#0 добра кухня КГБ — він так і не дізнався <g/> . Які думки снувалися під час цілоденної
doc#0 добра кухня КГБ — він так і не дізнався <g/> . Які думки снувалися під час цілоденної
doc#0 у свідомості Н. преважливий висновок <g/> , про який Галицький не подумав <g/> . Н. справді сказав цю
doc#0 закону <g/> » <g/> . Н. повинен підписувати псевдонімом <g/> , який він обере сам <g/> . Н. розуміє важливість і потребу
doc#0 , що Н. доносить <g/> . Галицький не знає <g/> , що Н. знає <g/> , яку функцію виконує Муся <g/> . Суцільний водевіль <g/> . </p>
doc#0 під щоденною загрозою <g/> , все облуда — Галицький <g/> , який зовсім не Галицький <g/> , Н. <g/> , який не Н. Тихцем і
doc#0 — Галицький <g/> , який зовсім не Галицький <g/> , Н. <g/> , який не Н. Тихцем і оглядаючися <g/> , вони прокрадаються
doc#0 прізвища <g/> . Єдине <g/> , що лишилося з цього епізоду <g/> , в якому вона ризикувала навіть життям <g/> , це посвідка <g/> ,
doc#0 вона ризикувала навіть життям <g/> , це посвідка <g/> , яка збереглася й досі <g/> . Ось її текст <g/> , не минаючи ні
doc#0 шибеничної справи <g/> ) тут уже розказана <g/> . Яка доля спіткала краснолиманського гос- тителя <g/> ,
doc#0 ) <g/> . Німці радо брали до свого складу людей <g/> , які казали <g/> , що вони німецького роду <g/> . Досить було
doc#0 німців і з місцевих людей <g/> . ( <g/> Цивільні німці <g/> , які пробували осісти далі на захід <g/> , до Харкова не
doc#0 зловісну насолоду нищення людських життів <g/> , яку так страхітливо відтворив Ігор Стравинський у
doc#0 у своєму « <g/> Sacre de printemps <g/> » <g/> , партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів
doc#0 не було так само в дії тих червоних партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів