Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0  <p> Бувальщина і небувальщина </p><p> Я постановив удатися до безпрецедентної спроби
doc#0 вона вдасться <g/> , вона не матиме наслідувачів <g/> . Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а
doc#0 створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p><p> Жан-Жак Руссо </p><p> Je suis
doc#0 вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p><p> Жан-Жак Руссо </p><p> Je suis Jean <g/> , je suis Jaques <g/> ,
doc#0 толкотня <g/> , и бессонные ночи <g/> , и плохая погода <g/> . Но я крепко уверен <g/> , что скоро удастся вернуться и я
doc#0 я крепко уверен <g/> , что скоро удастся вернуться и я крепко поцелую свою [ <g/> … <g/> ] Пожалуйста <g/> , береги
doc#0 свобода <g/> . Ілюзія сковородинського « <g/> світ ловив мене <g/> , але не впіймав <g/> » <g/> . </p><p> Але ідилії довго не тривають <g/> .
doc#0 ) <g/> . Членом нацистської партії він <g/> , скільки мені відомо <g/> , не був <g/> , хоч і таке сполучення в тих
doc#0 року <g/> . Сковороду знову згадував Н. <g/> : світ ловив мене <g/> , але не впіймав <g/> . </p><p> Анахорети в Берліні </p><p> (
doc#0 такий обурений <g/> , що навіть не треба казати <g/> : « <g/> А я ж казав <g/> ! » <g/> . Але Петров не здається — перелізьмо
doc#0 ? </p><p> — Сказали <g/> . </p><p> — Нікуди не йдіть <g/> . Чекайте тут на мене <g/> . </p><p> Ця чудасія чекання тривала понад півгодини <g/> .
doc#0 до комуністичної партії згадували не радо <g/> . Як мені оповідають <g/> , твір і вистава були поновно
doc#1 наприклад <g/> , « <g/> Великомученице кумо <g/> » <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , « <g/> Умре муж велій <g/> » <g/> , де вони відіграють явно
doc#1 : </p><p> Дівча любе <g/> , чорнобриве </p><p> Несло з льоху пиво <g/> . </p><p> А я глянув <g/> , подивився — </p><p> Та аж похилився <g/> … </p><p> Кому воно
doc#1 ліричною поезією <g/> , де героєм є авторське « <g/> я <g/> » <g/> . Багатопляновість і відхід від
doc#1 риси вживання фолкльору Т. Шевченком у I860 р. </p><p> Я не аналізуватиму вірш « <g/> Тече вода з-під явора <g/> » <g/> .
doc#1 кладе — гори <g/> . </p><p> У передчутті власної смерти — </p><p> І мене не мине <g/> , </p><p> На чужині зотне <g/> , </p><p> За решоткою задавить <g/> . </p>
doc#1 сокиру – </p><p> Та й заходиться вже будить <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Я не нездужаю <g/> , нівроку <g/> » <g/> , </p><p> 22 листопада 1858 р. <g/> ) </p>
doc#1 благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе
doc#1 рукам <g/> » та « <g/> чистим серцем <g/> » <g/> , щоб ниспослав усім — я підкреслюю <g/> : усім — « <g/> єдиномисліє <g/> » і «