Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 основа постійного конфлікту між літературною формою і свавіллям поетичного генія <g/> . </p><p> З погляду
doc#1 і гармонійного - означала не лише зміну форми <g/> . Вона була пов'язана і йшла пліч-о-пліч із
doc#2 , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й опуклі форми барокко <g/> . </p><p> Шлях Лятуринської лежав від
doc#2 . Обрядом є сум і дожидання милого <g/> , в ритуальні форми виливається тужіння за ним <g/> , і якщо нікого не
doc#2 і обрядовість світу Лятуринської — це стала форма для вічного набігання власних почуттів і думок
doc#2 дає найкращу <g/> , ба більше <g/> , - єдино можливу форму всьому особистому - радості й горю <g/> , відчуттю
doc#3 , починаючи від 5 <g/> , поводилися як іменники <g/> , в формі вимагаючи залежного іменника в родовому
doc#3 » <g/> , цього разу морфологічній <g/> , іменникові форми прикметникового зразка <g/> , здатного на
doc#3 іменниково- прикметникового <g/> , — і так постали форми непрямих відмінків типу п'ятьох
doc#3 тільки іменники середнього роду і тільки в формі називного відмінка <g/> , трудно тут говорити про
doc#3 конструкцій типу двоє речень <g/> , обмежилося на формі називного відмінка при збереженні
doc#3 прикметниковости в інших відмінкових формах <g/> : двоє речень <g/> , — амбівалентне двох речень — і
doc#4 творчости від часу з-перед 1934 р. дотепер <g/> ; не в формі суворо-академічної міні-дисертації <g/> , а від
doc#4 воно повторилося в свідомості <g/> . Обидві ці форми свідомо використовував Тичина <g/> , згадаймо <g/> , з
doc#4 і образности <g/> , і <g/> , якщо це все існувало в такій формі й таких барвах у минулому <g/> , невідтворність його
doc#4 , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути
doc#5 роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в
doc#5 починають міркувати вголос і собі <g/> , і так само в формі свого роду монологу <g/> . Льова виступає автором
doc#5 , якого зазнають і ті <g/> , хто в тій чи тій формі цей твір сприймає <g/> » <g/> . Нова людина не витрачатиме
doc#6 мистецької самоосвіти — як передати адекватно форму й “ <g/> душу <g/> ” цих інструментів <g/> , їхню поверхню <g/> , гру