Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 ще колега чи помічник Галицького <g/> . Він назвав себе Гончарем <g/> . Галицький був єврей <g/> , Гончар —
doc#0 ще колега чи помічник Галицького <g/> . Він назвав себе Гончарем <g/> . Галицький був єврей <g/> , Гончар —
doc#0 полиці <g/> . Але другу Галицький приніс уже з собою <g/> : була тоді нова постанова уряду про стипендії
doc#0 з-поза Одеру/Одри та ще певних себе « <g/> золотих фазанів <g/> » націонал-соціялізму <g/> .
doc#0 віталося ідеологізованим гайль Гітлер <g/> . Між собою комітетники ім'ям Гітлера <g/> , звичайно <g/> , не
doc#0 завжди вишукані <g/> , але <g/> , коли хотів <g/> , стримувати себе він міг <g/> , хоч у глибині душі він не плекав
doc#0 він не приймав <g/> ) <g/> . Щодо Довгаля <g/> , він почував себе в російському оточенні не набагато певніше <g/> ,
doc#0 й незгоді <g/> . </p><p> Н. почував <g/> : він не тільки не дав себе зловити ворожому й чужому — він зберіг себе і
doc#0 дав себе зловити ворожому й чужому — він зберіг себе і себесвоє <g/> , хоч воно було повне гіркоти і звад <g/> , і
doc#0 ведуть до катастрофи <g/> : нищення інших і нищення себе <g/> . Із зовсім свіжих і загальновідомих прикладів
doc#0 до Н. <g/> , уже по війні <g/> , чи він шкодує <g/> , що взяв на себе вимушене зобов'язання супрота громадянина
doc#1 складніша <g/> . Т. Шевченко завжди залишався самим собою <g/> . Цілісність його творчости вражаюча <g/> : в авторі
doc#1 страждань <g/> , на мрії про довічне звільнення себе й усіх інших від цього страждання <g/> . </p><p> Щодо стилю <g/> ,
doc#1 повіяло <g/> . Зима <g/> ! </p><p> Метафора холодного вітру <g/> , сама собою не надто оригінальна <g/> , перша натякає на
doc#1 світові <g/> , що його людині хотілося б створити для себе <g/> . На тлі цих нерозгорнутих образів з особливою
doc#1 є він сам <g/> . Він переймає і пропускає через себе всі образи своєї поезії <g/> , усі образи реальности
doc#1 образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини
doc#1 він мовби вступає у відкриту полеміку із самим собою минулорічним <g/> , пишучи <g/> , що зміна соціяльного
doc#1 кумо <g/> ! » від 2 грудня 1860 р. Це гріх проти себе самого <g/> , проти власного тіла <g/> , отже <g/> , проти
doc#1 порадою <g/> : </p><p> Прокинься <g/> , кумо <g/> , пробудись </p><p> Та кругом себе подивись <g/> , </p><p> Начхай на ту дівочу славу </p><p> Та щирим