Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Н. не було вдома <g/> , від початку війни всі жінки з самого ранку вирушали по харчових крамницях — ану ж
doc#0 конституція не забороняє <g/> . <g/> ) А може бути й те <g/> , що самого Галицького розстріляно <g/> , нехай буде йому
doc#0 . Це не було місце і не був час для туризму <g/> . Коло самого вокзалу височів чималий <g/> , кількаповерховий
doc#0 вже відкрита <g/> . 14 жовтня Н. виїхав — знову тим самим поїздом <g/> , але тепер у напрямі до Харкова <g/> . Поїзд і
doc#0 далі на фронт <g/> , найчастіше — ще далі <g/> , в небуття <g/> . У самому Харкові утворився невеликий німецький
doc#0 , по-німецьки <g/> … </p><p> Відмінність не тільки в словах <g/> . Сама структура права радянська й німецька
doc#0 міни негайної й повільної дії <g/> . </p><p> Зрештою <g/> , сама подорож залізницею до і з Берліну <g/> , навіть не під
doc#0 пам'ятника авторства Муґуруси й Валери <g/> . </p><p> У самих чехів <g/> , народу <g/> , що породив Швейка <g/> , хто знає <g/> ,
doc#0 гаслом — Спасение утопающих — дело рук самих утопающих <g/> ) <g/> , російської готовости до
doc#1 складніша <g/> . Т. Шевченко завжди залишався самим собою <g/> . Цілісність його творчости вражаюча <g/> : в
doc#1 та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє
doc#1 , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> ,
doc#1 <p> Уже повіяло <g/> . Зима <g/> ! </p><p> Метафора холодного вітру <g/> , сама собою не надто оригінальна <g/> , перша натякає на
doc#1 це втрачених для сім'ї ( <g/> країни <g/> ) <g/> , — майже такий самий типовий для поезії Т. Шевченка <g/> , як і мотив
doc#1 відхилення від стилю народніх пісень ( <g/> у межах самого цього стилю <g/> ) <g/> , хоча воно й незначне <g/> . </p><p> Далі в
doc#1 , </p><p> І плуги <g/> , й кораблі </p><p> І всі добра землі <g/> , — </p><p> тим самим залишаючи людству щастя праці і щастя духовної
doc#1 Він показав <g/> , як цей образ перегукується з таким самим образом у революційній проклямації Герцена <g/> , в
doc#1 1860 р. він мовби вступає у відкриту полеміку із самим собою минулорічним <g/> , пишучи <g/> , що зміна
doc#1 . Це смертний гріх <g/> , тому що він порушує саму основу структури Всесвіту — гармонію і
doc#1 кумо <g/> ! » від 2 грудня 1860 р. Це гріх проти себе самого <g/> , проти власного тіла <g/> , отже <g/> , проти власної душі