This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я | сам | <g/> . </p><p> Жан-Жак Руссо </p><p> Je suis Jean <g/> , je suis Jaques <g/> , je |
doc#0 | підписувати псевдонімом <g/> , який він обере | сам | <g/> . Н. розуміє важливість і потребу таких дій <g/> . Н. |
doc#0 | правничої термінології <g/> . Прескриптивний <g/> . | Сам | Голубовський — голова і знавець німецького |
doc#0 | не дощенту був і Хемніц <g/> . Під руїнами загинув і | сам | старий Голубовський <g/> . Мабуть <g/> , така була доля й |
doc#0 | не мав колегії <g/> , все робив і за все відповідав | сам | Димін- ський <g/> . Без дискусій <g/> . Тож темпи роботи |
doc#0 | створити і не створив цілісного колективу <g/> , бо | сам | він не був науковцем і не був ідеалістом <g/> , він був |
doc#0 | , ім'я князівське <g/> , не з опери ж ( <g/> якщо він не | сам | це вигадав <g/> , а він любив фантазувати <g/> ) <g/> . Так <g/> , був |
doc#0 | Росію <g/> . Було без значення <g/> , чи все це вигадував | сам | Костецький <g/> , чи його батько <g/> . Але вже |
doc#0 | радився у важливих справах <g/> . Це були він | сам | <g/> , Іван Майстренко — многолітній боротьбіст — |
doc#0 | Гнат Юра в Київському театрі ім <g/> . Франка <g/> . | Сам | Юра в титульній ролі викликав бурі оплесків і в |
doc#0 | декамеронники <g/> , Шекспірові блазні та й | сам | Фалстаф <g/> , Казанзакісів Зорба <g/> , Ролланів Кола |
doc#0 | , по на попіл перетворюваній Німеччині <g/> . | Сам | і самотній був Н. у Красному Лимані <g/> , вчотирьох у |
doc#1 | й епістрофами <g/> , просьбами й прокльонами <g/> , якби | сам | риторичний рядок не переривався « <g/> відскоками <g/> » |
doc#1 | москалі <g/> » <g/> , але і втіленням образу покритки є він | сам | <g/> . Він переймає і пропускає через себе всі образи |
doc#1 | повторення прийменника « <g/> меж <g/> » — це все <g/> , як і | сам | розмір вірша <g/> , цілком відповідає духові |
doc#1 | <p> Та високий <g/> , та веселий <g/> , </p><p> Ясний та глибокий <g/> , — </p><p> він | сам | просить свою товаришку Музу покинути цей світ |
doc#1 | <p> Царям <g/> , царятам на землі <g/> ? </p><p> Але він надіється <g/> , що | сам | Господь покарає їх <g/> , а не збунтований і сліпий |
doc#1 | , « <g/> няньками <g/> , дядьками отечества чужого <g/> » <g/> . Але | сам | дуб <g/> , себто Україна <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко |
doc#2 | історії Волині <g/> . Порівняння впресовується в | сам | образ <g/> . Замість сказати — коні меткі <g/> , як стріли |
doc#2 | знову ж заступлений описом поведінки <g/> , а | сам | опис перенесений у майбутній час <g/> , — тонкий |