Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 іншою була хронологія його народження <g/> . Певна річ <g/> , він знав би <g/> , що ця війна не була його <g/> . Росія
doc#0 Празі в кінці двадцятих років <g/> . Інститут той <g/> , до речі буде нагадати <g/> , носив ім'я Михайла Драгоманова
doc#0 , в піджаку <g/> , і сказав <g/> : </p><p> — За дві години в бараку X з речами <g/> . Ви зголосилися до дивізії СС — Галичина <g/> . Виїзд
doc#0 , світ знову не впіймав Н. А в суті речі все було дуже просто <g/> . Зрідка нормальність
doc#1 стилів - надзвичайне багатство асоціяцій <g/> . Речі й події буденного життя переносяться в
doc#1 добре <g/> , і пильно придивляйтесь <g/> , як можна речі <g/> , на око прозаїчні <g/> , піднести до високої поези <g/> ,
doc#1 « <g/> Букваря <g/> » настільки велика <g/> , що <g/> , здається <g/> , — це речі несумісні і зіставлення їх сміхотворне <g/> . Але «
doc#2 , флейт <g/> , труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та сама тема <g/> . Так наче річка почалася ледь
doc#2 срібла <g/> . Але стиль повинен бути мужнім <g/> , і не до речі тут трухлість пухких епітетів <g/> . Якщо
doc#2 , дає змогу значити знаками сонця кожну річ і слово <g/> . Обряд робить людину частиною світу <g/> , а
doc#4 старими <g/> » <g/> . За цим ховаються два підходи до часу <g/> . Річ у тому <g/> , що « <g/> старі <g/> » поезії — в дійсності молоді <g/> , а
doc#4 не цурається <g/> , здавалося б <g/> , найпрозаїчніших речей — і цим вона дуже сучасна <g/> , — але не нагромаджує їх
doc#4 в стрімкому леті може черкнутися крилом якоїсь речі <g/> , але ніколи на ній не зупиниться й не спочине <g/> . </p>
doc#4 збірник <g/> . Не сказано в ньому нічого про багато речей <g/> . Чи він охоплює всі поезії авторки чи вибір <g/> ? Чи
doc#4 відбувається перехід від я ( <g/> про яке в суті речі завжди йдеться <g/> ) до взагальнених ти або ми <g/> : </p><p> Я йду
doc#4 . </p><p> ( <g/> « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) </p><p> Та ці переходи між я — ти — ми — річ досить поширена <g/> . Своєрідніший перехід від
doc#4 кипить собі борщ без мене — </p><p> взагалі ці кухонні речі </p><p> так не до речі <g/> , </p><p> коли білим зробилось зелене <g/> . </p>
doc#4 борщ без мене — </p><p> взагалі ці кухонні речі </p><p> так не до речі <g/> , </p><p> коли білим зробилось зелене <g/> . </p><p> Стану тихо і
doc#4 тут не випинається <g/> , а заперечується ( <g/> « <g/> кухонні речі <g/> » <g/> ) <g/> , і панує тут не примирення й спокій <g/> , як у
doc#4 у нього корені в філософію <g/> . </p><p> Годі знайти всі ці речі в Наталі Лівицької-Холодної <g/> . У її світі є