Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 , але не було й не могло бути князя Свирида <g/> . Був ще поет Ігор Северянин <g/> , що громокипів на всю з-перед
doc#0 тільки одного — Всеволода Віденка <g/> , поета тільки-тільки <g/> . Нема його на Заході <g/> , не
doc#0 » письменників <g/> . Новітнього потенційного поета десь не стало <g/> . Не знаємо <g/> , чи він лишився з
doc#1 буде скласти повне уявлення про Т. Шевченка як поета <g/> . </p><p> Після вимушеної шестирічної мовчанки
doc#1 цей твір ближчий до минулого періоду творчости поета <g/> , ніж до наступного <g/> . Це остання епічна поема 1.
doc#1 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> . Щоб збагнути суттєві ознаки цього короткого
doc#1 В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не
doc#1 або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та
doc#1 , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а
doc#1 розгорнутий ряд часткових образів <g/> . Думка поета передається не через пряму інвективу <g/> , а з
doc#1 Т. Шевченка на цю тему <g/> . Можна припустити <g/> , що поет знає <g/> , що твори його загалом стануть власністю
doc#1 натяк на попередні твори <g/> . У вірші « <g/> Доля <g/> » ( <g/> 1858 <g/> ) поет так звертається до своєї долі <g/> : </p><p> Ходімо дальше <g/> ,
doc#1 Поетика фолкльору співзвучна новому відчуттю поета <g/> , переходу його від екс- пансивности до
doc#1 , небого <g/> … » — жартівливо-сумна <g/> . При всій любові поета до цього світу — </p><p> Бач <g/> , який широкий <g/> , </p><p> Та високий <g/> ,
doc#1 <p> У попередні роки — після повернення із заслання поет <g/> , хмільний від бунтарських <g/> , месницьких ідей <g/> ,
doc#1 лише проти « <g/> царів <g/> » <g/> . Але навіть для них поет уже не прагне кривавої кари <g/> . У версії від 25
doc#1 <p> У пута кутії окуй <g/> , </p><p> В склепу глибокім замуруй <g/> . </p><p> Поет уже не говорить про помсту <g/> , і хочеться йому не
doc#1 глибокі не муруй <g/> . </p><p> Врешті <g/> , у версії від 31 травня поет навіть готовий віддати царям усі « <g/> добра <g/> » цього
doc#1 « <g/> О люди <g/> ! люди небораки <g/> ! » від 3 листопада 1860 р. поет ремствує <g/> : </p><p> Чи буде кара </p><p> Царям <g/> , царятам на землі <g/> ? </p>
doc#1 » був надрукований ( <g/> у січні 1861 р. <g/> ) <g/> . З листів поета <g/> , датованих січнем і лютим <g/> , видно <g/> , як переживає